Тижневий огляд: Папа і Апостольський престіл (02.10.17-08.10.17)
  • Срд, 11/10/2017 - 00:00

Рішуче вирушати в дорогу з Ісусом, щоб сповнити Божу волю, заохотив Папа Франциск під час ранкової Святої Меси, відслуженої в каплиці резиденції «Дім святої Марти» у Ватикані у вівторок 3 жовтня 2017 року. У проповіді він звернувся до Євангелії від св.Луки, а саме до уривку, в якому розповідається про наближення Христових страждань та хресної смерті. Ісус, приймаючи волю Отця, рішуче приймає рішення вирушити в дорогу й звіщає про це рішення Своїм учням. Його Святість заохотив «знайти хоч трішки часу, щоб подумати» про Ісуса, Який «нас так полюбив», що добровільно пішов на хрест, оточений незрозумінням з боку навіть своїх найближчих.

«Місіонери надії сьогодення» – такою була тема катехизи Папи Франциска, яку він виголосив під час загальної аудієнції у середу, 4 жовтня 2017 р., коментуючи євангельську розповідь про те, як Ісус явився учням після Воскресіння, вітаючи їх словами: «Мир вам!». Святіший Отець пояснив, що Ісус «бажає не учнів, здатних лише повторювати завчені формули», але «свідків», тобто, «людей, що поширюють надію своїм способом приймати, посміхатися, любити». Й особливо любити, бо «сила воскресіння вчиняє християн любити навіть і тоді, коли здається, що любов втратила свої причини». «Існує “щось більшого”, що мешкає в християнському бутті, чого неможливо пояснити просто силою духа чи більшим оптимізмом», – сказав він. «Таким чином, – вів далі Святіший Отець, – завданням християн у цьому світі є відкривати простори спасіння, немов клітини відродження, здатні повернути життєві соки тому, що здавалося втраченим назавжди. «Ось чому християнин є місіонером надії. Не завдяки своїм заслугам, але завдяки Ісусові, пшеничному зернятку, що впавши у землю, померло та принесло рясні плоди», – сказав підсумовуючи Папа. Наприкінці загальної аудієнції Папа Франциск запросив молодь з усього світу на перед-синодальну зустріч а також привітав делегацію з Єгипту, члени якої прибули на зустріч з Єпископом Риму.

Від імені Папи Франциска Державний Секретар Святого Престолу П’єтро Паролін надіслав телеграму на ім’я Президента XXIV Всесвітнього конгресу Морського апостоляту, який проходив у місті Ґаосюн (Тайвань) від 1 до 7 жовтня.

Щаслива та людина, що віднаходить своє коріння, натомість психологічне самовигнання спричинює багато лиха. Цими словами можна підсумувати проповідь Папи Франциска, яку він виголосив у четвер, 5 вересня 2017 р., в каплиці «Дому Святої Марти» у Ватикані. Натхнений біблійною історією про вавилонське вигнання, проповідник заохотив слухачів віднайти свої корені, свою приналежність. А теж застановитись над ностальгією мігрантів, про яку можемо дізнатись із процитованого Папою Псалма: «На ріках Вавилонських, там ми сиділи і ридали».  Папа Франциск заохотив усіх присутніх призадуматись над 8-им розділом книги Ноемії та відповісти собі самим на запитання: «Чи ми бува не забуваємо про нашу приналежність до Господа Бога? Чи ми шукаємо наше коріння чи може віддаємо перевагу психологічному самовигнанню, тобто замкненості у собі самих?» А на закінчення Папа наголосив, якщо людина боїться плакати, то буде боятись також й сміятись, бо коли людина плаче з причини суму, то потім плакатиме з причини радості. Тому, слід просити у Божа ласки сліз, щоб оплакувати нашу гріховність, але також, щоб плакати з причини прощення наших провин Господом Богом.

Життєвонеобхідним є те, щоб кожна Церква виходила назовні звіщати Євангеліє всім, по всіх місцях та при всіх нагодах. Про це Папа Франциск пригадав, приймаючи цього ж дня, членів Комітету Об’єднання Біблійних Товариств, відповідального за стосунки з Церквами. Згадане об’єднання – це мережа біблійних товариств, що діють у 200 країнах світу. Глава Католицької Церкви побажав благодаті Святого Духа всім, хто «докладає всі зусилля, спрямовані на сприяння пізнання Євангелія, полегшуючи доступ до Біблії найрізноманітнішими мовами, а сьогодні також і через різні форми суспільної комунікації». «Ми є слугами Слова спасіння, яке не повертається до Господа з порожніми руками, – сказав він. – Отож, дозволити Божому слову “зранити” себе є незамінним для того, щоби висловити устами те, що переповнює серце».

Могутність біотехнологій, що вже тепер уможливлюють немислимі раніше маніпуляції, ставить вражаючі запитання, а тому є невідкладним посилити студії та співставлення щодо наслідків такої еволюції суспільства в технологічному сенсі, аби опрацювати антропологічну відповідь, що буде на висоті цього епохального виклику. Думками про це Святіший Отець поділився, зустрічаючись у четвер, 5 жовтня 2017 р., з учасниками Загальної Асамблеї Папської Академії «За життя». Тема зустрічі, що включала також прилюдний семінар та проходила у Ватикані від 5 до 7 жовтня, звучала: «Супроводжувати життя. Нові форми відповідальності в технологічній епосі». «Нещодавно розвинута гіпотеза про те, щоб відкрити шлях до гідності людської особи, радикально нейтралізуючи статеві відмінності та, як наслідок, розуміння чоловіка та жінки, не є правильною. Замість подолувати негативні інтерпретації статевої відмінності, які принижують її невід’ємну важливість для гідності людини, існує тенденція касувати цю відмінність, пропонуючи техніки та практики, які вчиняють її незначною для розвитку особи та людських стосунків. Але утопія “середнього роду” усуває, одночасно, як людську гідність статево відмінної структури, так і особистісну якість генеративного передавання життя», – сказав Папа, додаючи: «Біологічне та психологічне маніпулювання статевими відмінностями, яке біомедичні технології представляють як повністю доступне для вибору свободи – в той час як це не є так – загрожує знищити джерело енергії, яке підтримує союз між чоловіком та жінкою та вчиняє його креативним та плідним». За словами Святішого Отця, «таємничий» зв’язок між створенням світу та народженням Сина, який об’явився у воплоченні Сина в лоні Діви Марії, «остаточно просвічує таємницю буття та сенс життя». Образ народження випромінює «глибоку мудрість щодо життя»: життя, отримане як дар, вивищується через дарування.

У четвер, 5 жовтня 2017 р., Папа Франциск прийняв на приватній аудієнції Синод Єпископів Халдейської Католицької Церкви. Папа Франциск запросив халдейських єпископів разом із єпископами Римо-Католицької Церкви ще раз призадуматись над темою діаспори, беручи до уваги конкретні ситуації, в яких перебувають церковні спільноти: як кількісний склад вірних, так і релігійну свободу. «Необхідно зробити все можливе для того, щоб побажання ІІ Ватиканського Собору змогли здійснитись, полегшуючи душпастирство на власних теренах, де віддавна утверджені східні громади, одночасно сприяючи єдності та братерству із спільнотами латинського обряду, щоб дати вірним добре свідчення, не продовжуючи поділів та непорозумінь, – мовив Святіший Отець, додаючи, що екуменічний та міжрелігійний діалог повинен завжди виходити із нашої католицької єдності та сопричастя.  

«Богу належить справедливість, а нам – сором на обличчя», – цими словами із книги пророка Варуха розпочав свою проповідь Папа Франциск під час ранішньої Служби Божої в каплиці ватиканської резиденції «Дім Святої Марти» у п’ятницю, 6 жовтня 2017 р., наголошуючи на тому, що ними старозавітній пророк вказує на непослух людини Божому Закону, тобто – на гріх, а також показує шлях до отримання прощення. Цього дня проповідник окремо зупинився над дійсністю гріха, яка характеризує усіх людей. Ніхто не може сказати, що він праведник, або, що він є не такий як інші. Усі ми є грішниками. На переконання Святішого Отця, грішник – це наше перше ім’я. Причиною нашої гріховності є непослух: Господь нам сказав одне, а ми вчинили інше. Гріх нищить серце людини, нищить її життя та душу, послаблює її та вчиняє хворою. Гріх – це бунтівні стосунки з Господом, Який є безмежно добрим щодо кожного із нас. І коли людина у такий спосіб дивиться на свої гріхи, то вона не впадає у депресію, але відчуває сором, ганьбу. «Сором є благодаттю», – наголосив Глава Католицької Церкви, зазначаючи, що саме він відчиняє двері для одужання з гріховного стану. Тому на закінчення Єпископ Риму заохочує усіх звернутись до Господа у молитві, просячи у Нього благодаті відчувати сором за свої гріхи та просити у Нього оздоровлення. 

Цього ж дня Папа Франциск зустрівся з учасниками першого міжнародного конгресу на тему «Гідність дитини в цифровому світі», що від 3 по 6 жовтня відбувався в Папському Григоріанському університеті в Римі. Ініціатором заходу став Центр захисту дитини, що діє при цьому навчальному закладі. Конгрес зібрав вчених та експертів світового рівня, визнаних в академічному середовищі, в світі економіки та представниками громадянського суспільства, а також високопоставлених політиків й представників релігійних спільнот з усього світу, які мають на меті запропонувати практичні заходи для захисту дітей в мережі. Під час зустрічі зі Святішим Отцем відбулося представлення так званої «Римської декларації», присвяченої цим питанням.

Також цього дня Папа Франциск прийняв у Апостольському палаці в Ватикані Саулюса Скверняліса, Прем’єр-міністра Литовської Республіки, який опісля зустрівся з Державним Секретарем кардиналом П’єтро Пароліном, якого супроводжував монсеньйор Антуан Камільєрі, заступник Секретаря, відповідального за стосунки з державами.

Священиче формування залежить, насамперед, від Божої дії в нашому житті, а не від нашої діяльності, та є завданням, що вимагає відваги дозволити Господеві формувати себе, аби Він перемінював наші серця та життя. Про це пригадав Папа Франциск, зустрічаючись у суботу, 7 жовтня 2017 р., з учасниками міжнародного симпозіуму, присвяченому програмі священичого формування, який організувала Конгрегація в справах духовенства. За його словами, ця тема є визначальною для місії Церкви, оскільки «оновлення віри та майбутнє покликань можливі лише тоді, коли маємо добре сформованих священиків». Святіший Отець запропонував для роздумів біблійний образ глини в руках гончаря. В Книзі Єремії читаємо, як Господь закликав пророка ввійти до гончарні, де він, спостерігаючи працю гончаря, збагнув таїнство милосердної Божої любові, відкривши, що Ізраїль оберігають турботливі руки Бога, Який дбає про Своє створіння та надає йому форму. Святіший Отець зазначив: «Коли сходимо до гончарні, в нашому нутрі повинно нуртувати запитання: “Яким священиком бажаю бути?”. “Священиком з вітальні”, спокійним і впорядкованим, чи учнем-місіонером, серце якого палає для Вчителя і для Божого люду? Таким, що зручно вмощується у власному добробуті чи учнем, що прямує вперед? Літеплим, який віддає перевагу спокійному життю чи пророком, який розбуджує в серцях людей прагнення Бога?».

Цього ж дня Папа Франциск прийняв у Ватикані Главу Уряду Хорватської Республіки Андрея Пленковіча, який опісля зустрівся з відповідальними за міжнародну політику Святого Престолу.

Бог ніколи не мститься, але виливає на нас Своє милосердя. Й цьому може завадити лише наша зарозумілість та пиха, що іноді переростає в насильство. Думками про це Папа Франциск поділився перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 8 жовтня 2017 р., коментуючи Ісусову притчу про бунтівливих виноградарів. «Ця розповідь алегоричним способом відображає докори, які висловлювали пророки протягом історії Ізраїлю. Ця історія є також і нашою: в ній йде мова про союз, який Бог встановив з людством і до участі в якому покликав також і нас. Однак, ця історія союзу, як і кожна історія любові, має свої позитивні моменти, але також позначена зрадами та відмовами», – зауважив Святіший Отець, додаючи: «Щоб дати нам зрозуміти, як Бог Отець відповідає на відмови, які суперечать Його любові та Його пропозиції союзу, євангельський уривок вкладає в уста господаря виноградника запитання: “Коли прийде господар, що вчинить з цими виноградарями?”. Це запитання підкреслює, що Боже розчарування з приводу негідної поведінки людей не є Його останнім словом! І в цьому – велика новизна християнства: Бог, Який хоч і розчарований нашими помилками та гріхами, не відступає від Свого слова, не зупиняється і, тим більше, не мститься!». За словами Папи, невідкладна необхідність відповісти «плодами добра» на Господній поклик допомагає нам зрозуміти, «що нового й оригінального є в християнській вірі». Вона «не є збором приписів та моральних законів», але, насамперед, «пропозицією любові, яку Бог зробив і надалі робить людству через Ісуса». Мова йде про запрошення «увійти в цю історію любові, ставши живим і відкритим, виноградником, багатим плодами».

 Радимо також прочитати:

Відеокоментар Папи до молитовного намірення на жовтень 2017 року

Неправдиві новини й журналістика миру. Тема 52-го Всесвітнього дня суспільних комунікацій

Послання Папи до Конгресу з нагоди сторіччя першого Кодексу канонічного права

Важкі питання: Як отримати громадянство Ватикану?