УПЦ МП продовжує щедро оплачувати роботу антиукраїнських пропагандистів
  • Нед, 07/02/2016 - 20:47

Про те, що РПЦ через свої структури в Україні спочатку вела підготовку, потім освячувала, заохочувала, обґрунтовувала російську агресію в Україні, написані сотні повідомлень і десятки аналітичних статей.

Сьогоднішній текст - про те, як РПЦ через провайдерів УПЦ МП в нових умовах намагається "розхитати" неокуповану Україну. Стає все більш очевидним, що Москва від військових дій переходить до дестабілізації і різних форм гібридної війни в Україні. А будь-яка інформаційна війна (як частина гібридної), тим більше, яку розгортає Росія, дотримується своєї стратегії, підкоряється своїй логіці. Під неї створюється своя інфраструктура, мобілізуються ресурси й кошти.

Хто ж є головними архітекторами церковної дестабілізації в Україні?

Це виглядає так.

ВЕЛИКИЙ ВІДДІЛ РПЦ - ГЕНШТАБ ЦЕРКОВНОЇ АНТИУКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Вершина піраміди - Відділ зовнішніх церковних відносин Російської патріархії.

Цей відділ, названий великим, і в радянські часи, і тепер особливо тісно пов'язаний зі спецслужбами, він займається міжнародними питаннями, був свого роду дипломатичним відомством. Скажімо прямо: дипломатично-розвідувальним. Досвідчені ієрархи розповідають, що в структурах ВЗЦЗ МП працювали і працюють агенти кремлівських спецслужб і їхні офіцери під прикриттям (як світські особи, так і ті, хто отримав посвячення в сан). Відомо, що саме до сфери відповідальності таких агентів належить, наприклад, ситуація в Україні.

"Союз православних братств"

Останніми роками відділ реорганізовувався, з нього під розширення функціоналу" робили кілька відділів. І таким чином з'явився напрям, який опікується громадськими організаціями, асоціаціями, братствами. Як-от "Союз православних братств", "Союз православних громадян", "Асоціація православних експертів" та інформаційна структура, якою керує спікер РПЦ Володимир Легойда. Зараз він ставить у соцмережах ролики про допомогу РПЦ українським біженцям, про те, як благодіє РПЦ біженцям, і що багатодітній родині патріарх купив квартиру.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮВАЛО В УКРАЇНІ У МИРНИЙ ЧАС

Українські аналоги церковних братств і асоціацій були не повторенням, а антиукраїнським продовженням російських по суті політичних структур РПЦ. Варто зауважити, що для своїх українських бюро РПЦ не вдалося залучити людей, які мають хоч якийсь громадський авторитет. Один з них - Валентин Лукіяник - був засуджений Синодом за політичне православ'я, і тільки недавно з нього було знято покарання.

РПЦ залучила ще одного діяча, якого чомусь назвала прес-секретарем УПЦ - Василя Анисимова, який зробив у Кремлі-РПЦ кар'єру на критиці патріарха Філарета. Жоден київський журналіст не отримав підтвердження, що Анисимов - прес-секретар УПЦ МП. У вихідних даних офіційного ресурсу церкви він ніяк не значився. В принципі, про його існування люди дізнавалися з телеканалу "Інтер", де завдяки, на той момент, акціонерам-росіянам, він іноді коментував ситуацію в Церкві. Зараз Василя Анисимова використовує (можна сказати - утримує) той же Володимир Легойда, публікуючи коментарі як прес-секретаря УПЦ (що виглядає ну просто смішно), на ресурсі Інтерфакс-релігія, який оплачує Московський патріархат.

Владимир Легойда
Володимир Легойда

Список монархістів, українофобів, чад РПЦ можна продовжити, але навряд чи їхні імена щось скажуть читачам. Популярності цим часто маргінальним персонажам надавала ніжна медіа-опіка Кремля-РПЦ.

А НА ВІЙНІ ЯК НА ВІЙНІ

Але, при цьому, не можна сказати, що "виплоди" РПЦ-ФСБ-шних братств і асоціацій у мирний час були абсолютно неефективними. У тих регіонах, де запитувані концепції триєдиної Русі і "богоспасенної неподільності з Росією" були підтримані і розпіарені Партією регіонів, а тому затребувані масами, лідери політичного православ'я зробили непогану кар'єру, допомагаючи окупувати Україну і підробляючи радниками Стрєлкова.

Можна припустити, що саме "вихованці" цих братств, які стали носіями антиукраїнської ідеології, працюють, зокрема зараз, у "Спілці Православних журналістів" і ведуть антиукраїнські анонімні блоги на ресурсах, контрольованих колишніми регіоналами.

Деякі з таких центрів з'явилися зовсім недавно. СПЖ - це цікава структура: як вдалося дізнатися Укрінформу, ТОВ "Спілка православних журналістів" насправді ніяка не спілка, не журналістів і не православних. Товариство з обмеженою відповідальністю. Якщо вірити Мін'юсту, його засновником є доларовий мільйонер Вишневецький. І як це буває в Україні, працюючи у тому числі на окупованій території, торгуючи з неокупованою, цей щасливий володар шахт по імені Серафімська, Свято-Андріївська, Покровська, Посниківська, якого перевіряють у справі про пособництво терористам, продовжує спонсорувати релігійну ворожнечу. СПЖ - організація, мобільна група, здатна на провокації, має один з ключових медіа-ресурсів, який описує питання конфліктних переходів парафій з УПЦ МП до УПЦ КП. А якщо "погортати" офіційний сайт і перейти на офіційну термінологію, то стає зрозуміло, що головна мета ресурсу - створення дестабілізаційного контенту та інформаційних інтервенцій. Якщо по-простому: "Тільки погані новини. Якщо немає поганих новин, створити такі і описати". Аналогічно, російські медіа миттю опинялися біля розбомбленого будинку, які розбомбили самі ж сепаратисти, і робили репортаж про "звірства українців".

СПЖ в "симфонії" з іншими офіційними ресурсами УПЦ МП "Православне Життя" (його сторінка у соцмережах оголосила "збір інформації про агресивні дії на адресу Української Православної Церкви), а також ресурс "Про церкву" переслідують такі цілі.

Створити у громадській свідомості ілюзію утиску "канонічного православ'я", подати Україну як арену релігійної війни;

Формувати негативний образ Київського патріархату, щоб заблокувати його визнання Вселенським патріархом.

Деформувати інформаційний простір.

Створювати підстави для громадянської незгоди, формувати конфлікт УПЦ МП та УПЦ КП і артикулювати такі меседжі для пастви МП, щоб в окупантах вони бачили друзів, а в своїх побратимах і співвітчизниках - "безблагодатних розкольників". Ну чим інакше пояснити категоричне небажання УПЦ МП вступати в діалог з КП, але при цьому скаржитися не на весь Поділ, всю країну, а на весь світ на свої "страждання"?

Придушити проукраїнські настрої кліру УПЦ МП, нав'язуючи думку про неминучість "гонінь" і страх втрати ними власності.

Ще одна мета як гіпотеза: створити умови, за яких їхній фактичний начальник Володимир Путін зможе у будь-який момент загострити ситуацію, бажаючи "захистити канонічне православ'я".

Владимир Путин и Предстоятель УПЦ МП Онуфрий
Володимир Путін і Предстоятель УПЦ МП Онуфрій (Березовський)

Додатковим підтвердженням вищесказаного є інформація про створення спеціального інституту Уповноваженого з захисту прав віруючих у митрополії УПЦ МП. Восени всі єпархії УПЦ МП отримали лист (його електронний скан отримав Укрінформ) з митрополії, в якому забороняється церковним громадам Московського патріархату (МП) погоджуватися на почергове служіння у храмах з Київським патріархатом (КП) у населених пунктах, де виникли релігійні конфлікти, і парафіяни вирішили змінити юрисдикцію громади. Почергове служіння - компроміс, якого досягає влада і паства, коли більша частина села прагне до переходу у КП. Це крок до миру і задоволення потреб віруючих. Втім, митрополія, на наш погляд, з подачі Москви фактично забороняє громаді приймати рішення, щоб уникнути загострення проблеми. Замість цього митрополія створює департамент "захисту вірних" для роздмухування скандалу. Точніше хронологія така. Спочатку створити скандал, потім його загострити, а потім централізовано керувати ним за допомогою Інституту Уповноваженого з питань захисту прав віруючих. А в підсумку: створити Україні імідж релігійно нетерпимої країни, законсервувати претензії і везти їх в ОБСЄ. У нас немає підстав сумніватися в достовірності листа, копію якого отримав Укрінформ, але у Фейсбуці представники митрополії відкидали створення такого інституту.

Повертаючись до спонсорів цих воєн. Крім пана Вишневецького, за нашими даними, цей "медіа-бенкет" релігійної ворожнечі оплачує мільярдер Вадим Новинський. Цікаво, що церква УПЦ МП, яка терпить нужду і навіть ввела фіксовану плату на єпархії, щедро оплачує роботу антиукраїнських пропагандистів.

ПІСЛЯМОВА

Колись, ще до війни Росії з градами і буками, але вже під час інформаційної війни проти України російськими телеканалами і провокаціями, ми з колегами намагалися по-своєму висміювати і протистояти російській пропаганді. Тоді я робила це з веселим азартом. Але ні азарту, ні задоволення від вивчення сьогоднішньої ситуації я не відчуваю. Нічого, крім гіркоти.

По-перше. Ця ситуація показує, що з одновірцями з Росії ми розлучилися на століття. Нам не вижити по-іншому, якщо не відірватися зараз. Поведінка РПЦ порівняти з тим, як робити множинні колоті рани на тілі змученої України.

Кирилл патриарх РПЦ
Патріарх РПЦ Кирило

По-друге. У війні на церковному фронті задіяні іноді чисті кар'єристи, їх захист "канонічного православ'я" - суто бізнес. Але іноді це люди, які багато років сповідаються і причащаються у храмах УПЦ МП. Просто їхня особиста історія пов'язана з цією церквою. Вони не можуть не відчувати, що колись благородна справа зараз зводиться до знищення і дискредитації своїх же співвітчизників. В ім'я чого? В ім'я миски юшки від пособника тероризму? Немає сміливості піти від чорної роботи? Підсіли на роль "захисника православ'я"? Але, як показує досвід різних центрів Росії в Києві, всяких там інститутів СНД, найяскравіші антиукраїнці виїхали з України. І вони дуже хотіли б повернутися, але не можуть. Їм ніхто не пробачить книг-інструкцій зі створення "криворізької республіки" та іншої брудної роботи. Невже вам хочеться повторити їхню долю? А ви можете повторити. Тому що Україна все-одно переможе. Переможе у війні і подолає розкол. Переможе, навіть не маючи газпромівських грошей на медіа- та юридичну підтримку у роздмухуваних вами конфліктах, переможе навіть, якщо РПЦ з її шпигунським відділом смітить грошима, купуючи за кордоном друзів і лобістів. Але ж за нами Бог наглядає. Він сильніший від одвічної російської трійки: Кремля, Луб'янки та РПЦ.

Лана Самохвалова, Київ