Згідно віри Церкви, безпосередньо в рай потрапляють мученики, оскільки кров, пролита за Господа, очищає від усякого гріха. «Любов покриває безліч гріхів», - пише святий Петро в своєму першому посланні (4,8). У разі мучеництва мова йде про любов героїчну.

Актом прославлення Церква висловлює віру в те, що людина поза всяким сумнівом на той момент знаходиться в раю. Однак Церква не виносить судження про те, чи пройшов прославлений святий через чистилище.

Героїчні чесноти можуть співіснувати з менш досконалими вчинками. Гріх не усуває чесноти, тобто постійної схильності до добра. Згідно святому Томи Аквінського, недосконалий і навіть гріховний акт може співіснувати з протилежною чеснотою, за винятком чесноти чистоти. Щодо такої чесноти навіть один гріх повністю скасовує чесноту.

Про можливість проходження святих через чистилище йдеться в деяких приватних одкровеннях. Наприклад, Падре Піо, який був переконаний в святості дона Оріоні, дізнавшись про його смерть, сказав: «Навіть дон Оріоні півгодини знаходився в чистилищі». Незалежно від того, чи відповідають ці слова істині, таку можливість в принципі виключати не можна