ПИТАННЯ: Що означає «успіння» Богородиці? Чи означає це, що вона, будучи вільна від первородного гріха, не вмерла, а заснула?

ВІДПОВІДЬ: Свято Успіння Пресвятої Богородиці почало поширюватися в VI -VII ст. Це був спогад кончини Діви Марії, яка сприймалася як славна і надзвичайна подія. В Константинополі вже починаючи з VII ст. це свято відзначалося 15 серпня.

У Римі свято Успіння - Dormitio - почали відзначати в тому ж столітті, при Папі Сергії I. Століття по тому це свято поширипося на Францію і Англію, але набуло іншої назву - Assumptio, тобто Взяття (на Небо) Пресвятої Діви Марії.

Чому, говорячи про кончину Діви Марії, віруючі споконвіку вживали термін «успіння»? Безсумнівно, Діва Марія померла. Але її кончина не збіглася з початком тління, як це сталося, наприклад, з тілом Лазаря. Тому її кончина схожа на сон більше, ніж на смерть, початок руйнування. Та, Яка не була порушена гріхом, не могла бути порушена тлінням як природним наслідком смерті.

Святий Іван Павло II так висловився про Успіння Богородиці в 1997 році: «Яким би не був органічний чи біологічний фактор, який спровокував, з фізичної точки зору, припинення життя тіла, можна сказати, що перехід від цього життя до життя іншого був для Марії дозріванням благодаті у славі. В якому ж, якщо не в цьому, випадку кончину можна було визначити як успіння? (...) В кінці свого земного існування Вона випробувала на собі, як Павло і навіть більше, бажання померти та бути з Христом завжди»(Пор. Флп 1,23).
Папа Войтила підсумовує: «Пройшовши через долю, спільну для всіх людей, Вона здатна найбільш дієво здійснювати своє духовне материнство по відношенню до тих, хто досягає вершини свого життя».