Важкі питання: таємниця сповіді
  • Втр, 28/08/2018 - 10:46

Як повинен поводитися католик, якщо його сповідь прослуховується і записується?

Зрозуміло, підслуховування є тяжким моральним злом і порушенням таємниці сповіді, в дотриманні якої немає жодних винятків. Згідно з канонічним правом, духівнику, перекладачеві або будь-якій  іншій особі, яка випадково дізналася про гріхи з сповіді, найсуворіше забороняється видавати того, що  кається або користуватися отриманими відомостями. Згідно з каноном 1388, «духівник, який прямо порушує таємницю сповіді, підлягає відлученню за заздалегідь винесеним судовим рішенням» (тобто автоматично, без необхідності будь-якої постанови церковного суду). Таємниця сповіді відноситься до Божественного права, тобто ніхто, навіть сама Церква, сам Римський Папа, не має права вимагати від священика, щоб він передав почуте на сповіді, навіть якщо це було б необхідно для порятунку всесвіту.

Причина таємниці сповіді - в тому, що священик, який приймає людину, що кається, діє від імені Бога, який знає серце людини. Саме перед Богом постає грішник, сподіваючись на Божественне милосердя. Якби той, хто кається не був упевнений в тому, що священик не може видати зміст сповіді, то не було б довіри, необхідної для сповідання гріха. А, як відомо, сповідь смертних гріхів обов'язкова для примирення з Богом.

Що стосується записуючих пристроїв при сповіді, то ця ймовірність була взяла до уваги Конгрегацією віровчення, яка оприлюднила спеціальну заяву 23 березня 1973 року. Її текст свідчить: «Той, хто по-блюзнірськи записує Таїнство Сповіді - як справжнє, так і симулюване, - використовуючи будь-який технічний засіб, або ж публікує його зміст, або ж поширює отримані таким способом відомості, так само як і ті, хто формально цьому сприяють, - відтепер піддаються відлученню latae sententiae» (тобто без необхідності особливого рішення церковного суду).

23 вересня 1989 року Конгрегація віровчення видала ще один декрет з метою «захистити святий характер Таїнства Покаяння і захистити права священнослужителів і віруючих християн щодо друку цього Таїнства та інших таємниць, пов'язаних зі сповіддю». Особливими повноваженнями верховного авторитету Церкви Конгрегація віровчення постановила, на додаток до сказаного в попередній заяві, що кожен, хто записує «сказане сповідником або тим, хто кається, або поширює це через засоби соціальної комунікації, піддається відлученню latae sententiae».

Як повинен поводитися католик в разі, якщо його сповідь прослуховується і записується? Звичайно ж, ситуація ця чисто гіпотетична і малоймовірна. Якщо ж таке все-таки відбувається, і віруючий не тільки стає жертвою незаконного підслуховування, але і жертвою шантажу, то слід заявити про це в правоохоронні органи, так як в більшості законодавств це зараховується до злочинів проти особистості.

Розкаюваний повинен приступати до Таїнства Сповіді з максимальною довірою. Якщо є якісь підстави думати, що сповідь прослуховується і записується, то, напевно, можна порадити приступити до цього Таїнства в іншій обстановці: попросивши священика вислухати сповідь в іншому місці, при інших обставинах або вибрати для цього іншого священнослужителя.