Важкі питання: відмова від дітонародження
  • Втр, 20/11/2018 - 10:09

«Я страждаю серйозним генетичним захворюванням і постійно приймаю ліки. Скоро я збираюся виходити заміж і хочу дитину. Але лікарі відмовляють мене, стверджуючи, що або дитина народиться з тяжкими дефектами через прийняті мною препарати, або я повинна буду припинити терапію і тоді ризикую втратити дитину, а якщо і не втрачу, то вона народиться з таким же захворюванням. Що думає Церква з цього приводу? Знаючи про ці ризики, чи можемо ми стати матір'ю і батьком? І якщо ні, чи можемо ми взагалі укласти дійсний шлюб, знаючи, що у нас не буде дітей? І як нам оберігатися?»

Учительство Церкви включає в себе заклик до відповідального батьківства і материнства.

Говорячи про відповідальне батьківство в енцикліці "Humanae Vitae", Папа Павло VI пояснює: «Залежно від фізичних, економічних, психологічних і соціальних обставин відповідальне батьківство здійснюється як за допомогою щедрого і зваженого рішення бачити численну родину, так і за допомогою рішення, прийнятого на підставі серйозних обставин і при повазі морального закону, уникати тимчасово або навіть на невизначений термін народження дітей» (10).

В описаній у запитанні ситуації, - хоча ми дуже мало знаємо про вірність лікарського судження в даному конкретному випадку, - автору питання, можливо, доречно було б утриматися від дітонародження. Зачаття дитини, коли достеменно відомо, що високий ризик патології, не можна назвати відповідальним актом.

Як видно зі слів Павла VI, рішення не мати дітей може бути прийнято на підставі серйозних обставин і на невизначений термін, що може означати на все життя. Однак - додає Святіший Отець - це рішення повинно супроводжуватися наміром дотримувати моральний закон. А моральний закон не допускає жодних форм контрацепції.

Тому в подібних випадках можна вдаватися до природних методів планування вагітності. Вони володіють високою ефективністю, всупереч твердженням і пропаганді багатьох лікарів, особливо в пострадянському просторі, які навмисне - в ім'я лобі виробників контрацептивів - оточують цей метод ореолом ненадійності. Серед таких методів можна назвати, наприклад, метод Біллінгса, симптотермальний метод. Цим методам навчають в сімейних консультаціях при католицьких парафіях у всіх країнах.

Використання будь-яких методів контрацепції є тяжким порушенням морального закону.

Те, про що Папа Павло VI говорив в "Humanae Vitae", продовжує думку Папи Пія XII, висловлену ще в 1951 році в промові до акушерок: «Подружжя можуть здійснювати своє право на інтимне життя також і в дні природного безпліддя. Тоді вони не перешкоджають і в жодній мірі не завдають шкоди реалізації природного акту і його природних наслідків. Перебувати у шлюбі означає завжди використовувати властивий йому вимір, допустимий тільки в цьому статусі. З іншого боку, відмовлятися від первинного обов'язку (дітонародження) постійно і свідомо, не маючи на те серйозних підстав, було б гріхом проти самої суті подружнього життя.

Від цього неухильного обов'язку можуть звільнити, навіть на тривалий час, аж до всієї тривалості шлюбу, серйозні підстави, які нерідко виникають з медичних, генетичних, економічних і соціальних причин. З цього випливає, що використання тільки неплідних періодів (для вступу в подружній зв'язок) може бути допустимо тільки в моральних рамках і при наявності вищеназваних обставин. Якщо ж, згідно розумних і справедливих суджень, немає подібних серйозних причин - особистих чи тих, що відносяться до зовнішніх обставин, - то намір подружжя постійно уникати дітонародження в подружньому союзі, продовжуючи повністю задовольняти свою чуттєвість, є не чим іншим, як наслідком фальшивої любові до життя і причин, далеких етичним нормам».

Автор питання пише саме про серйозні причини для уникнення дітонародження. Додамо до цього, що тим, хто дотримує закон Господній, який повністю відповідає потребам людини,  Бог дає безліч милостей. Порушення природного закону, вписаного в природу кожної людини, веде до порушень в усіх аспектах життя.

Ще раз повторимо, що про серйозність причин, які змушують уникати дітонародження в шлюбі, слід судити в залежності від кожного конкретного випадку і беручи до уваги не одну тільки думку. Наприклад, відомо, що деякі гінекологи досі переконують жінок в неприпустимості пологів після двох кесаревих розтинів або при наявності деяких захворювань. В інших країнах ті ж самі причини не фігурують в списку протипоказань для пологів, і навіть якщо є певні ризики, вони не настільки високі, щоб називати вагітність в цих випадках недоліком відповідальності. Багато що залежить від самих лікарів: на жаль, деякі з них, як ми знаємо, навіть при найменших ризиках рекомендують перервати вагітність або, якщо вона ще не настала, уникати її. Тому католикам, котрі сумніваються в тому, чи їх батьківство буде відповідальним, настійно рекомендується вислухати думку не одного, а декількох фахівців і, бажано, звернутися також в католицькі сімейні консультації, де можуть порадити лікаря, що поважає моральний закон.

Те ж саме можна сказати і про психологічні або соціальні обставини. У кожному конкретному випадку краще вислухати думку психолога і духівника.


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць