1. У переддень чергової річниці Волинського злочину, символом якого є події, що сталися 11 липня 1943, ми прагнемо закликати наших земляків до вибачення і поєднання. Ми знаємо, що «Жертвами кровопролиття та етнічних чисток стали десятки тисяч невинних людей, зокрема жінки, діти і старші, передовсім поляки, але й українці, які рятували сусідів та родичів, що перебували в небезпеці. (…) Християнська оцінка злочину на Волині вимагає однозначного осудження і перепросин. Вважаємо, що насилля та етнічні чистки за жодних обставин не мають права бути методом вирішення конфліктів і не можуть бути виправдані ні політичним, ні економічним, ні релігійним інтересом » (ДЕКЛАРАЦІЯ Верховного Архиєпископа Святослава Шевчука, Митрополита Києво-Галицького Української Греко-Католицької Церкви, Архиєпископа Юзефа Міхаліка, Перемишльського Митрополита латинського обряду, Голови Конференції Єпископату Польщі, Архиєпископа Мечислава Мокшицького, Львівського Митрополита латинського обряду, Голови Конференції Римо-Католицького Єпископату України Архиєпископа Івана Мартиняка, Митрополита Перемишльсько-Варшавського, Української Греко-Католицької Церкви Варшава 28 червня 2013 року)

Усвідомлюємо, що лише правда може зробити нас вільними; правда, яка нічого не прикрашає і не оминає, яка нічого не замовчує, але веде до пробачення і відпущення гріхів. (Ів. 8, 32). Навіть від найболючішої правда минулого не потрібно тікати, її потрібно дослідити, а це мають робити історики.

Пророче значення мають для нас слова святого Івана Павла ІІ Великого, сказані у Львові в 2001 році: «Нехай завдяки очищенню історичної пам’яті всі будуть готові поставити вище те, що єднає, а не те, що розділяє, щоб разом будувати майбутнє, оперте на взаємоповазі, на братерській спільності й співпраці, на автентичній солідарності».

2. Від імені Президії конференції Єпископів Польщі виражаємо нашу велику радість, щодо будь-яких старань спрямованих до вибачення окремих людей і народів. Християнське вибачення є безумовною цінністю, яке готова вибачити навіть найбільші беззаконня, як-то: вбивства невинних людей, геноцид або примусова виселення.  

Святий Іван Павло ІІ звертаючись до українців і поляків писав: «Як Бог простив нам у Христі, так і віруючі повинні вміти взаємно прощати отримані кривди і просити прощення за власні прогрішення, щоб внести свій вклад для побудови світу, який би шанував життя, справедливість, злагоду і мир.» (Послання Івана Іавла ІІ з нагоди 60-річчя трагічних подій на Волині Ватикан, 7 липня 2003 року  )

Взаємне вибачення між народами Польщі і України є особливою моральною та релігійною вимогою, що стоїть перед нами у рік Надзвичайного ювілею Божого Милосердя, яка взиває до нас аби ми були «Милосердними, як Отець наш Небесний»

3. Християнське пробачення не означає баналізацію злочину, не означає виправдання винуватців або їх забуття. Це дуже важливе крок з огляду на моральність та добросусідське проживання майбутніх поколінь, що не означає відповідальність за вчинки своїх предків. Тому ми пригадуємо слова греко та римо-католицьких Єпископів Польщі та України: «Піднесімося понад політичні погляди та історичні обставини, понад наші церковні обряди, навіть понад нашу національну належність — українську і польську. Пам'ятаймо насамперед, що ми діти Божі. Звернімося до Отця нашого з благанням: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». А щоб молитва наша була цілком щирою, скажімо один одному слова: «Вибачаємо і просимо пробачити», - адже вони вже показали свою силу в справі примирення. Нехай станеться це перед лицем Бога у Тройці єдиного та Богородиці у святих для наших народів місцях: на Ясній Горі та в Зарваниці, у Варшаві й у Києві, у Кракові й у Львові. Нехай наша спільна молитва буде молитвою чистих сердець, молитвою людей доброї волі» (Примирення між народами можливе. Послання католицьких єпископів України та Польщі з нагоди акту взаємного прощення і поєднання Варшава, Львів 19 -26 червня 2005 року Божого)

Щоб збудувати єдність народів і в духу довіри розвивати взаємні стосунки та змогти створити цивілізацію любові, потрібно перемогти спадок минулого, вибачити собі історичні кривди і очистити нашу пам'ять.

Архієпископ Станіслав Гадецький, Митрополит Познаньський, голова Конференції єпископів Польщі.

Архієпископ Марек Єдрушевський, Митрополит Лодзьский, заступник голови Конференції єпископів Польщі.

Єпископ Артур Г. Мізньскій, генеральний секретар Конференції єпископів Польщі.

Варшава 24 червня 2016 року.