Віртуальний вимір в душпастирській діяльності Церкви після пандемії
  • Втр, 28/04/2020 - 15:57

Італійська професорка-богослов Ассунта Стекканелла, що викладає пасторальне богослов’я, вказує на необхідність серйозно вивчати віртуальний простір, що в час пандемії зайняв вагоме місце в душпастирській діяльності Церкви.

Внаслідок пандемії християни змушені брати участь в богослуженнях через нові засоби масової комунікації, але, як наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси в «Домі Святої Марти» 17 квітня цього року, цю ситуацію потрібно сприймати тільки як тимчасове явище у період кризи, бо ідеал Церкви – це перебування разом, з народом і зі Святими Таїнствами.

В той час, як в багатьох країнах завершується період строгого карантину й незабаром вірні знову зможуть відвідувати храми, богослови замислюються над тим, як цей період соціальної ізоляції, центральне місце в якому зайняло цифрове душпастирство та «домашня Церква», вплине на подальше життя Церкви. Ассунта Стекканелла, що викладає пасторальне богослов’я на Богословському Факультеті Трівенето з осідком у північно-італійському місті Падуя, поділилася своїми думками на цю тему в інтерв’ю з нашим колегою Фабіо Колаґранде. 

Медіа – проміжний простір між реальністю й відображенням

Коментуючи слова Папи Франциска, богослов зазначила, що, насправді, ситуація віртуальної участі вірних у богослуженнях не є ідеальною, бо Церква – це спільнота вірних, що можуть зустрічатися, спілкуватися. Тому потрібно пам’ятати, що це тимчасово. Але з іншого боку, як зазначила професорка, цей феномен є новим і тому заслуговує уваги науковців.

«Ми сприймаємо нові засоби комунікації просто як знаряддя, – пояснила Ассунта Стекканелла, – але, в дійсності, вони будують так званий проміжний простір, що перебуває між справжньою дійсністю та чистим артефактом, чистим відображенням. Будучи проміжним простором, нові медіа не є дійсністю, навіть якщо вони відображають її дуже добре. Але вони також не є чистою фальсифікацією. Цей простір є повністю новим і нечуваним: його не існувало в часи Христа, а в часи Другого Ватиканського Собору він не мав таких розмахів. Він постав перед нами у всій своїй силі й могутності і ми повинні вчитися перебувати в ньому, але він ніколи не зможе замінити справжній простір та справжню присутність, яку здійснюють Таїнства». 

Віртуальний простір – знак часу 

Відповідаючи на запитання журналіста про те, чи вона вважає доцільним включати цей досвід у душпастирську діяльність, богослов зазначила: «Думаю, що так, але вважаю, що це потрібно робити в новий спосіб». Вона додала, що ІІ Ватиканський Собор вказав на необхідність прислухатися до знаків часу і цим знаком часу вона вважає нові простори, в яких можна звіщати Євангеліє. 

Одним з цих нових просторів є віртуальний простір, який, на її думку, не зникне після подолання пандемії, тому душпастирська діяльність вже не буде такою, як перед пандемією. Оскільки шлях до повного відновлення нормального ритму життя буде тривалим, потрібно буде підтримувати молитву в різних формах і варто запроваджувати такі форми віртуальної молитви, які б дозволили вірним переживати її не тільки як виключно індивідуалістичний досвід. В цьому, як зазначила Ассунта Стекканелла, може допомогти конференц-зв’язок, який вже використовується на різних цифрових платформах.

«Тобто, існують різні аспекти, – підкреслила вона, – які вимагають серйозного підходу з богословської, соціологічної та філософської перспективи. Ми повинні використовувати весь наш потенціал для того, аби вивчати форми використання нових медіа в душпастирстві майбутнього, не забуваючи, що вони не зможуть замінити молитву в спільноті й справжні стосунки». 

Дари, які кожен християнин отримує в Хрищенні 

Як фахівець з пасторального богослов’я Ассунта Стекканелла розглянула ще один аспект церковного життя вірних в умовах пандемії: не маючи можливості брати фізичну участь у Євхаристійному богослуженні, а також зустрітися зі священиком, чи духовним провідником, перед вірними постає необхідність пригадати й усвідомити цінність тих дарів, які вони отримали в Святій Тайні Хрищення. 

Професорка також підкреслила, що в цей період, не маючи можливості брати участь в богослуженнях, вірні мають нагоду відкривати для себе важливість таких форм духовного життя як слухання Божого слова та служіння бідним, які, за словами Папи Франциска, є «обличчям Христа», а в теперішній ситуації економічної нестабільності переживають великі труднощі.