Владика Богдан (Дзюрах): «Працівники Патріаршої курії повинні стати голосом Церкви, яка закликає до прощення і примирення»
  • Чтв, 24/12/2015 - 16:30

Ми провели ще один рік разом із Господом у Його Церкві і разом одні з одними. Тож сьогодні ми Йому дякуємо за рік, який ми прожили з Його ласки. Це був направду рік спасіння, коли Божа благодать діяла в нашому народі й Церкві, не зважаючи на випробування, які переживає український народ. Ми відчували Божу близькість, Його потіху та розраду!

Сказав у проповіді владика Богдан, Адміністратор Патріаршої курії УГКЦ, 24 грудня під час Архиєрейської Божественної Літургії в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ, звертаючись до працівників Патріаршої курії в Києві.

Єпископ від імені Глави  Церкви Блаженнішого Святослава подякував за те, що впродовж року куріальні працівники були «вірними слугами і слугинями Христової Церкви, уділяючи свій час і таланти на служіння Церкві».

«Оглядаючись в минулий рік, ми повинні провести щиру розмову з Ісусом. Бо ж ми все ж таки інколи відступали від Його волі, думок і плану. Тому сьогодні перепросімо Бога, щоб Він забрав усе що Йому було не миле і очистив наші гріхи своїм милосердям та прощенням», - закликав владика Богдан. Також єпископ закликав усіх просити Божого благословення у Ювілейний рік Божого милосердя: «Для нас цей Рік – запрошення, скероване Богом особисто до кожного, щоб ми по-новому переживали Таїнство Його любові до нас, Його милосердя та прощення, щоб ми якнайчастіше приступали до таїнства Покаяння. Таким чином щоб цей рік став роком нашого спасіння».

Також, за словами проповідника, цей Рік означає ще й прощення, яке ми повинні дарувати нашим ближнім: «Це одне з діл милосердя, яке ми можемо виявити один одному».

«Ми повинні бути проповідниками примирення з тими, хто приніс війну в наш національний дім. Бо Церква повинна проповідувати мир. Ми, працівники Патріаршої курії, повинні бути голосом Церкви, яка закликає до прощення і примирення», - наголосив він.

Наприкінці владика Богдан закликав працівників Курії стати «очима Церква, яка вміє бачити і чути крик людей про милосердя, щоб допомогти їй скерувати стопи до тих, хто благає Бога про милосердя і є непочутими, і забутими».