Владика Богдан Манишин очолив похорон загиблого в зоні АТО героя Андрія Грицана
  • Срд, 08/07/2015 - 20:59

8 липня 2015 року, в с. Великі Дідушичі на Стрийщині прощались з загиблим героєм Андрієм Грицаном, який загинув у зоні проведення АТО, героїчно захищаючи донецький аеропорт.

В останню путь, полеглого бійця, якому у вересні мало б виповнитися 24 роки, численно прийшли провести односельчани та мешканці сусідніх сіл, його найрідніші люди та далекі родичі, друзі та однокласники, колишні співпрацівники, знайомі та вдячні краяни. На похороні були присутні бойові побратими загиблого, а також представники влади, громадські активісти, волонтери, молодь та небайдужі до чужого горя люди. Зі сльозами на очах та болем у серці люди несли квіти і вінки, державну символіку, лампадки.

Герой-кіборг Андрій Грицан служив у 80-й бригаді і загинув 20 січня 2015 року під завалинами донецього аеропорту, в часі одного з обстрілів. Довгий час його не могли знайти і тільки в березні тіло загиблого вдалося витягнути з-під завалин. Рідні до останнього надіялись відшукати Андрія серед полонених, але 2 липня стало відомо, що його тіло індентифікували за аналізом ДНК. Завдяки старанням матері Андрія та стрийських волонтерів, тлінні останки героя вдалося повернути на батьківщину.

Похорон розпочався в домі загиблого, де було відслужено панахиду. «Каже Христос, що немає більшої любові, як своє життя покласти за своїх друзів», - сказав у прощальній промові о. Василь Федорович, парох парафії с. Великі Дідушичі. «І полеглий воїн Андрій довів нам цю любов, поклавши своє життя за своїх друзів, за Україну, за кожного з нас».

Під звучання траурних мелодій у виконанні місцевого чоловічого хору «Журавлі», домовину з тілом воїна Андрія, бойові побратими віднесли до храму Стрітення Господнього, де було відслужено Службу Божу і панахиду, які очолив Преосвященний Владика Богдан Манишин, єпископ-помічник Стрийської єпархії.

Звертаючись до присутніх з проповіддю, єпископ зазначив: «Поле битви, на якому знаходяться наші воїни є жертовником, на якому вони дарують себе для кожного з нас. І їхня жертва не є змарнована, бо як казав Ісус, кожна жертва сіллю посолиться. Але те поле битви є також і хрестом, на якому вони віддають себе і разом з Ісусом кажуть “Господи, прости їм, бо не знають, що роблять”».

Також, владика Богдан наголосив, що майбутніх героїв зроджує добре виховання у родині: «Дякуючи жертві наших вояків, ми дякуємо їхнім батькам, тому що їхня постава є наслідком виховання у рідній домівці, і в житті ми є такими, якими нас виховали наші батьки. Андрій був воїном духа, котрий не хотів, щоб стежками його долі ходив хтось інший. Разом з Христом він зміг сказати “нехай буде воля твоя”».