В інтерв’ю для Радіо Ватикану -Vatican News отець Томас Швартц, Генеральний директор «Renovabis» розповідає про допомогу, яку вони не припиняють надавати постраждалим від повномасштабної війни в Україні та їхні зусилля, спрямовані також на те, щоб про цю війну не забули.

Від початку повномасштабної війни в Україні Організація Католицької Церкви в Німеччині для допомоги Церкві у східній Європі Renovabis докладає чимало зусиль у турботу про постраждалих. В контексті сумної другої річниці Німецькомовна редакція Радіо Ватикану -Vatican News поспілкувалася з Генеральним директором цієї організації отцем Томасом Швартцом.

Розкажіть, будь ласка, як саме Renovabis допомагав людям в Україні впродовж цих двох років?

Спочатку ми намагалися надавати багато гуманітарної допомоги і мусіли це робити, бо це було найбільш нагальною потребою на той час. Але з часом ми зрозуміли, що мільйони людей, травмованих цією війною, потребують нових форм допомоги. Мова вже не йде про створення укриттів чи мобільних кухонь, а про фінансування реабілітаційних заходів. Ми допомагаємо людям, які зазнали важких травм, починаючи від дітей аж до військових та їхніх сімей, навчитися справлятися з цим жахливим болем, який спіткав мільйони людей. Хоча, звісно, війна триває через агресію Російської Федерації.

Кількість загиблих дуже велика, зокрема останніми тижнями зросла кількість жертв серед цивільного населення, що підтверджується джерелами ООН. Як ви реагуєте на цю проблему у своїй благодійній діяльності?

Це дуже складне питання, тому що військові, звичайно, мають прямі контакти з організаціями або установами, які піклуються про них. Але цивільні жертви часто залишаються наодинці. Ми раді, що у нас дійсно є велика церковна мережа серед греко-католицьких, римо-католицьких, а також православних парафій. Всі вони повідомляють нас про те, де є потреба. Ми намагаємося допомогти їм, наскільки можемо.

Які найважливіші проекти ви реалізували за ці два роки?

З одного боку, ми підтримували медичні заклади, які лікують всіх, що стали жертвами цієї війни, тобто як військових, але, особливо, цивільних. Ми старались також відбудовувати зруйновані школи, щоб дати дітям майбутнє, і теж надали тисячі стипендій на навчання студентам у Львівському Католицькому Університеті, щоб ці молоді люди могли продовжувати творити своє майбутнє, незважаючи на війну. І тепер ми підтримуємо реабілітаційні заходи, щоб допомогти зцілювати численні травми, яких зазнали мільйони людей у цій країні.

Донори в Німеччині дуже активно підтримують Renovabis та інші благодійні організації. Як Ви оцінюєте готовність допомагати з боку мешканців Німеччини через два роки після початку війни?

Оскільки останніми місяцями увагу привернули також інші осередки конфліктів, а саме Близький Схід і Свята Земля, Сектор Гази, це означає, що ми повинні постійно боротися за увагу до цієї проблеми. Ми змушені також долати фактор звикання, який завжди пов’язаний з такою затяжною війною, і зберігати усвідомлення того, що люди щоразу потребують дедалі більшої постійної допомоги. Ми хочемо запобігти тому, щоб ця війна перетворилася на забуту і заморожену війну, що триватиме, так би мовити, без нашого усвідомлення. Тому ми мусимо постійно намагатися привертати до неї дедалі більше уваги. Нам поки що вдається це робити саме тому, що Україна – це країна, яка насправді близька нам. Але ви маєте рацію, нам потрібно робити більше. І це природно, що німецьке населення, як і багато інших, через багато жахливих ситуацій, які існують у цьому світі, схильне протиставляти одне іншому або зосереджуватися більше на поточній ситуації, ніж на тому, що є насправді важливим. І саме такою є ця жахлива війна, з точки зору свободи Європи.

Навіть якщо би війна закінчилася вже завтра, то витрати на відбудову вже будуть астрономічні, і неможливо передбачити, до чого це все призведе. Тим не менш, Renovabis каже, що мир за будь-яку ціну – це не вихід...

Мир за будь-яку ціну справді матиме фатальні наслідки, тому що він може фактично спонукати інших правителів грати в свої владно-політичні ігри в цьому світі, а потім пропонувати мир, який, по суті, буде продиктованим ззовні і скасує міжнародний правовий порядок, а також підважить довіру до того, що міжнародні договори дійсно будуть виконуватися. Тому я вважаю, що мир без справедливості, без справедливості щодо жертв, щодо тих, хто зазнав нападу, був би ознакою слабкості для всього світу.

Який заклик Renovabis хоче висловити у цю сумну річницю?

Не забувайте про людей в Україні. Не звикайте до війни, яка спричиняє стільки страждань. Не звикайте до страждань біля порогу нашого дому, але усвідомте, що кожна допомога, яку ви надаєте для підтримки людей в Україні, – це також камінчик у будівництві безпеки та демократії в усій Європі.