3 березня 2019 року Преосвященний владика Тарас (Сеньків) завітав з пастирським візитом на парафію Різдва Пресвятої Богородиці у с. Заріччя, що на Жидачівщині. В часі Літургії єпископ звернувся до вірних з духовним розважанням над недільним Євангелієм (Мт.25, 31-46) про Страшний суд, який не омине жодної людини. Проповідник, аналізуючи вирок Ісуса, звертає увагу присутніх на першооснову, з якої починається спасіння людини: «Христос не говорить про когось особисто, але говорить про народ, який в богословському значенні має свої витоки не в кровній спорідненості, але у вірі. І батьком Божого народу був Авраам, котрий був батьком віри, батьком усіх віруючих. Тому в сьогоднішніх словах Євангелія можемо відчитати той народ, який походить з віри і той, що походить з безвір’я. Той народ, що зібрався з усіх кінців землі, як Христова Церква, як віруючі; і ті, що Христа і Його Слово відкинули».

Даючи характеристику цим двом категоріям людей, яких Христос поділив на овець і козлів, владика Тарас відзначає важливий фактор з якого випливає відмінність способу їхнього життя – це слухання Слова Божого, що означає сповняти Його, тобто жити так, щоб бути подібними до свого Творця: «Хто є Богом багатий, не має в своєму серці жадібності, не має страху і не боїться дарувати своє життя іншим – вийти назустріч подорожньому, голодному, спраглому, що випливає з суті людини, котра є створена на образ і подобу Божу».

Також проповідник підкреслив присутність у сьогоднішньому Євангелії заклику до справедливості, зазначаючи, що причиною існування голодних, спраглих, засуджених є людська заздрість і жадібність: «Євангеліє закликає нас будувати суспільство на засадах Богом даних заповідей. І ця відповідальність належить тому народові, який творимо ми всі – Христовий народ. І ця відповідальність у цьому світі поставить нас у ситуацію, що будемо ми нужденні, будемо погорджені та опущені, і по відношенні до нас, до Божого народу, цей світ буде суджений, як він відноситься до нас. Але, чи даємо ми цьому світові те, що він потребує більше за багатство, владу і славу, будемо суджені ми. І сповнити ми зможемо це лиш тоді, коли будемо Богові вірні», – сказав владика Тарас, говорячи про усвідомлення внутрішньої потреби дарувати і нести Христа, розуміючи правдиве значення змісту і цілі людського життя, сповняючи обов’язок християнина.

«Наше життя – це є Божий дар і ми з нього скористаємо на стільки на скільки зможемо його дарувати для інших», – підсумував проповідник, говорячи про відвагу відповідальності за зміни у цьому світі, які творяться з безпосередньої участі кожної людини, котра, приймаючи Слово Боже, ділиться Ним і даними Богом достатками, і котра, не приймаючи Слова, бажає насититись достатками земними, обдираючи й роблячи бідними інших.

На завершення своєї проповіді владика Тарас просив молитися за дар мудрості, щоб кожен зумів відкрити для себе той життєвий шлях, йдучи яким зможе стати по правиці Христа в судний день, несучи правду про Бога і зміст життя тим, котрі сьогодні заслуговують стояти по лівиці.

Також цього дня Єпарх Стрийський уділив священичі свячення випускникові Івано-Франківської духовної семінарії УГКЦ імені святого священномученика Йосафата диякону Ігорю Солдаку та освятив новозбудований будинок Катехитичної школи ім. св. Терези від Дитятка Ісуса.