Цьогорічне Йорданське благословення домівок у парохії Різдва Пресвятої Богородиці, що на Сихові, проходило по особливому. Священики залишали у кожній домівці заклик до спільної родинної молитви за збереження і передавання віри для наших дітей і майбутніх поколінь. Заклик полягає у тому, щоб починаючи від Йордану цілий місяць по домівках батьки і діти молитись спільно за віру і тим самим привчитися до такої молитви на постійно.

«Віра – це дар Божий, його потрібно прийняти, берегти і передавати» – наголошує у своєму заклику парох храму Різдва Пресвятої Богородиці, о.Орест Фредина:

«Наші діди-прадіди передали нам цей дар віри, зберігши ціною свого життя, а часто й ціною пролитої крові, щоб ми сьогодні могли молитися Богові і пізнавати Його, тому маємо обов’язок передати цю віру нашим дітям. В часи підпілля, коли наша Церква була заборонена, ця віра збереглася саме у християнських родинах, як домашніх церквах. Безбожна комуністична ідеологія проникала скрізь своєю агентурою – не могла проникнути хіба-що в християнські родини, осередки і носії Божого Євангелія. Сьогодні, нажаль, безбожницькі ідеології проникають навіть і у християнські доми через телебачення, інтернет та інші масмедіа. Сьогодні пустими віртуальними примарами у людини викрадають час, як найбільший дар можливості пізнавати Бога і спілкуватися з ним. Саме тому маємо повернути собі цей привілей спільної родинної молитви, як переживання реальної присутності всемогутнього Бога посеред нас, як стояння перед Його святим обличчям із взиванням прощення і помочі, подяки і прослави.

Родинна спільна молитва – це найкраща нагода для батьків збудувати майбутнє своїм дітям. Цим фундаментом є віра як довіра Богові. Дуже легко можна навчити дітей розказувати віршики про Бога, діти мають добру пам’ять, щоб вивчити тексти молитов, проте тільки тоді, коли діти будуть бачити як батько і мати щовечора складають руки в молитві до Бога – тільки тоді вони навчаться молитися і довіряти Богові. Саме так, щодня, по цеглинці будується фундамент віри наших дітей і майбутніх поколінь. Коли батьки відкриють і подарують своїм дітям Бога, тоді Бог їм відкриє і подарує все, що їм потрібно в житті.

Така спільна молитва має приготовляти нас впродовж тижня до недільної Божественної Літургії, як особливої зустрічі із воскреслим Христом, і не просто зустрічі, а особливої потреби прийняти дар нового життя, яке Господь Ісус Христос нам дарує в часі Святої Євхаристії – свого Тіла і Крові, що стає нашим життям, а ми – стаємося причасниками Божого тіла,  Його Церкви. Саме так, ще тут на землі, Господь вводить нас у вічне життя, саме так дарує нам обійми своєї Божественної природи, якою і стаємося подібними до нашого Творця.»

Текст заклику:

Сказав Господь: «чувайте й моліться» (мт. «6:41)

ЗАКЛИК

до спільної родинної молитви

в парафії Різдва Пресвятої Богородиці

Дорога християнська родино

У наших українських традиціях та обрядах збережено боголюбиву душу та серце нашого народу. В часі святої вечері перед Різдв’яними та Йорданськими святами ми завжди стаємо до особливо святкової спільної вечері та молитви. Саме такою, спільною, була молитва у наших дідів-прадідів на щодень, саме так формувався моральний християнський фундамент в українській родині, яка завжди була малою-домашньою Церквою.

Від часу Йорданських відвідин священиком та благословення святою водицею, розпочнімо місяць молитви у наших родинах. Цілий місяць, в цей Рік Віри від 19 січня по 18 лютого станьмо всі разом до молитви о 21:00 год. вечора у кожному домі – і це непереможна сила молитви, сила нашого народу, Божа сила.

Християнська сім’я – це ікона Пресвятої Тройці, мала-домашня Церква

Молитовна родина це - жива парафія, жива Церква, здорова Україна

21:00 год. – спільна вечірня молитва:

Приготування до молитви:коли всі члени сім’ї та родини ввечері вже зберуться в домі, чоловік як глава сім’ї, або ж в окремих випадках – дружина, як серце сім’ї, збирає всіх у одній кімнаті, де приготовлено: ікона, що є вікном в духовний світ; вишитий рушничок на якому Святе Письмо, Боже Слово; запалена свічка, що символізує Ісуса як світло світу.

Запалення свічки із словами молитви (1-го часу):

«Христе, світло істинне, що освітлюєш і освячуєш кожну людину, яка приходить на світ! Хай позначається на нас світло обличчя твого, щоб у ньому ми побачили світло неприступне. Справ стопи наші до виконування заповідей твоїх, молитвами твоєї Матері і всіх святих твоїх. Амінь».

Із запаленням світла станьмо в Божій присутності, як нас запевнив у цьому сам Христос: «де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там Я серед них» (Мт. 18:20).

Спільні молитви щоденні та вечірні:важливо для християн користати з молитовного досвіду святих людей Церкви – молитися щоденні та вечірні молитви із молитвеника. Для цього важливо побожно стати перед іконою, або ж опуститися на коліна і почати уважно вголос всім разом читати молитви, які в скорому часі вивчаться на пам’ять.

Структура щоденних молитов:

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь (3).

Молитвами святих отців наших… Слава Тобі, Боже наш…

Царю небесний… Святий Боже… Слава Отцю…

Пресвята Тройце… Господи, помилуй (3)

Отче наш… Прийдіте, поклонімся …

Псалом 50, Символ віри,

Богородице Діво…Достойно … Під Твою милість … Преславна приснодіво…

Молитва до ангелів, Молитва до всіх святих …

Митарева молитва:Боже, милостивий …

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь (3).

Структура вечірніх молитов:

Молитви перед сном: Вседобрий Боже! З цілого серця дякую Тобі …

Сповідаюся перед тобою, мій Господи … Прости ж мені, вседобрий Господи, …

Може цей день, який я оце прожив (прожила), уже останній у моєму житті...

Даруй мені ласку, щоб смерть несподівано не заскочила мене…

Вислови віри, надії, любови і жалю.

Після цих молитов кожен може Богові подякувати чи попросити вголос що бажає.

Хвиля тиші:відтак важливо якусь хвильку побути в тиші, розважити собі про прожитий день та зробити короткий іспит сумління: перепросити Господа Бога за всі вчинені гріхи, починаючи з діл, слів і навіть думок; перепросити також і своїх рідних, якщо когось образили.

Дорогі у Христі!

Цей 2013 рік Католицька Церква проголосила Роком Віри.

Віра – це дарунок з неба, це завжди дотик Бога! А це вже від нас залежить наскільки ми є здатні цей дар від Бога прийняти і Йому вдячністю відповісти молитвою. Віра – це вогонь з неба, що має розгорітися в наших серцях, щоб кожен з нас втілював свою віру у повсякденному житті любов’ю до ближнього. Найкращим місцем плекання віри є сім’я, як мала-домашня Церква.

Бажаю усім в цьому році Божого миру, світла, любові і добра. Бажаю найголовнішого – наблизитися до Ісуса, а це означає, що кожної неділі, коли Господь Бог у своїй любові дарує нам себе як Небесний Хліб у Пресвятій Євхаристії, прийняти цей дарунок. І чим ближче ми будемо до Бога, тим ближче ми будемо один до одного, тоді будемо мати Церкву, Україну і майбутнє для наших дітей.

Парох храму Різдва Пресвятої Богородиці

о.Орест Фредина