“Достатньо кількох років, аби всі вірменські сліди в Нагірному Карабасі були стерті”, — каже Ованес Ґеворґян, представник цієї невизнаної республіки у Франції. З моменту вступу азербайджанських військ звідти до Вірменії втекло понад 100 тисяч осіб.

“На місці майже нікого не залишилося. Під загрозою пам'ятки культури, такі як церкви та кладовища, 10 000 християнських місць, тому що в інших регіонах азербайджанці зазвичай стирали сліди вірменської присутності”, – зазначає вірменин, який дав інтерв'ю французькому тижневику "Famille Chrétienne".

На думку біженця, для цих будівель, найімовірніше, “вже немає надії”. Його роль зараз полягає в забезпеченні захисту прав людей, які втекли, та пам'яток їхньої культури. “Хочеться вірити в майбутнє вірменського Нагірного Карабаху, але це важко”, – з болем зазначає він. Однак він наголошує на волі до виживання, яка завжди присутня в його народі, що видно й зараз у розмовах із біженцями.

Ованес Ґеворґян також звертає увагу на відсутність належної реакції світу на трагедію місцевих вірмен. Владу Баку не зупинили перед повною блокадою території, не змогли доставити гуманітарну допомогу, не відреагували на сповнені ненависті заяви самого президента Азербайджану. “Подібно, як було під час російського вторгнення в Україну”, – зазначає чоловік. Він нагадує, що геноцид полягає не лише у фізичному вбивстві членів якоїсь групи – примушення їх змінити місце проживання та розпорошитися по світу також спричиняє зникнення їхньої ідентичності, а отже, це злочин.

За матеріалами Vatican News, pch24.pl