У промові з нагоди зустрічі зі членами Міжнародної богословської комісії, Святіший Отець закликав розвивати євангелізаційне богослов’я, сприяючи діалогу зі світом культури.

У четвер, 30 листопада 2023 р. Папа Франциск прийняв на аудієнції членів Міжнародної богословської комісії на чолі з її очільником – кардиналом Віктором Фернандесом, префектом Дикастерії доктрини віри. Святіший Отець вручив приготований текст у письмовій формі, промовивши до присутніх кілька слів експромтом.

Відповісти на актуальні богословські потреби

У письмовій промові Папа наголосив на зусиллях у напрямку «місіонерського навернення Церкви» (пор. Evangelii gaudium, 30), яке, згідно з вченням Другого Ватиканського Собору, спрямоване на звіщення Євангелія всім людям. «У своєму Листі до нового Префекта Дикастерії доктрини віри я підкреслив, що сьогодні нам потрібен спосіб мислення, який може переконливо представити Бога, Який любить, прощає, спасає, визволяє, Який сприяє розвитку людини і закликає її до братерського служіння. Ви покликані кваліфіковано відповісти на цю потребу, пропонуючи євангелізаційне богослов'я, яке сприяє діалогу зі світом культури», – йдеться у зверненні до членів Міжнародної богословської комісії. У цьому контексті Святіший Отець додає, щоб це завдання богослови реалізовували в гармонії з усім Божим людом, «з привілейованим поглядом на бідних і простих», і в той же час «на колінах», тому що «богослов'я народжується навколішки, в адорації Богові».

Поширювати істинне Світло в темряві світу

Торкаючись зусиль Комісії, спрямованих на поглиблення антропологічної та екологічної проблематики, Папа Франциск поділився роздумами про постійну актуальність тринітарної та христологічної віри, яку сповідував Нікейський собор, ювілей 1700-ліття якого відзначатиметься у 2025 році. Перша цінність Нікейського віровизнання торкається духовного виміру. «У Нікеї сповідували віру в Ісуса, Єдинородного Сина Отця: Того, Який став людиною заради нас і нашого спасіння, є “світлом від світла, Богом істинним від Бога істинного”. Це не тільки світло немислимого знання, але це світло, яке осяює буття любов'ю Отця. Так, є світло, яке веде нас на шляху і розріджує темряву, і це світло, яке живе в нашому житті, є джерельним і вічним: як ми можемо свідчити про нього, якщо не світлим життям, радістю, яка випромінюється?» – зауважив Святіший Отець, додаючи, що саме богословам належить поширювати «нові і дивовижні відблиски вічного світла Христового в домі Церкви і в темряві світу».

Втілити стосунки сопричастя в тринітарну динаміку

У врученій промові, в якій Папа відзначає заслуги Нікейського собору, ми знаходимо роздуми про синодальний аспект цього Собору, який полягає в тому, що вся Церква змогла висловити свою природу, свою віру та свою місію, щоб бути «знаком і знаряддям інтимного союзу з Богом і єдності всього людського роду». «Синодальність – це шлях, спосіб втілення тринітарної динаміки в стосунках сопричастя і процесах участі, тієї динаміки, з якою Бог через Христа і в подиху Святого Духа виходить назустріч людству. На богословів покладена велика відповідальність за вивільнення багатства цієї чудової “гуманізуючої енергії”», – зазначає Святіший Отець.

Папа виокремлює важливість участі у Міжнародній богословській комісії богословів з різних країн світу, які приносять з собою «дари і багатства, питання і страждання своїх Церков і народів». «У вашій колегіальній праці та в обміні вашими церковними та культурними особливостями будьте свідками Церкви, яка рухається у гармонії Духа, вкорінена в Божому слові та в живому Переданні, і яка з любов'ю та проникливістю супроводжує культурні та соціальні процеси людства в складному перехідному періоді, який ми зараз переживаємо», – заохочує він.

Інша цінність собору у Нікеї торкається екуменічного виміру. «Мало того, що Нікейський символ об'єднує учнів Ісуса, але саме у 2025 році, за Божим провидінням, дата святкування Великодня збігатиметься у всіх християнських конфесіях. Як же чудово було би, якщо це б ознаменувало конкретний початок завжди спільного святкування Пасхи!» – побажав Папа.

Жіноче обличчя Церкви

У вступному слові на початку зустрічі з Міжнародною богословською комісією Святіший Отець вказав на важливість богословських роздумів. Він поділився особливостям наступної зустрічі Ради кардиналів, яка буде присвячена жіночому виміру Церкви. Папа пригадав про два принципи в богослов’ї Ганса Урса фон Бальтазара – Петрів і Марійський. «Про це можна сперечатися, але ці два принципи існують. Марійський принцип важливіший за Петрів, тому що є Церква як наречена, Церква як жінка, яка не стає чоловіком», – сказав Святіший Отець, вказуючи на прогріх Церкви, який полягав у її «маскулінізації».