«В світлі слів Ісуса – любов є мірилом віри, а віра – це душа любові», – сказав Папа Франциск перед молитвою “Ангел Господній” на площі св. Петра 26 жовтня 2014. В присутності тисяч віруючих Понтифік підкреслив, що “ми більше не можемо відокремлювати релігійне життя від служіння братам, цим конкретним братам, яких ми зустрічаємо. Ми не можемо вже більше відокремлювати молитву, зустріч з Богом в таїнствах, від вислухання ближнього, від близькості до його життя, особливо його ран. “Євангеліє цієї неділі нам нагадує, що весь Божий Закон полягає в любові до Бога і ближнього. Євангелист Матей каже, що деякі фарисеї змовилися, щоб виставити Ісуса на пробу (Мт. 22,34–35). Один з них, книжник, запитав Його: “Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?” (Мт 22,36). Ісус, цитуючи Книгу Второзаконня, відповів: “Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм. Це перша і найбільша заповідь “(Мт 22,37–38). Він міг би зупинитися тут. Однак Ісус додав щось, чого не просив книжник. Він сказав: “Друга ж подібна до неї –люби свого ближнього, як самого себе (Мт 22,39). Також і цю другу заповідь Ісус не вигадав, але взяв з Книги Левіта. Його новизна у тому, що поєднує ці дві заповіді: любов до Бога і ближнього, підкреслюючи, що вони невіддільні і доповнюють одна одну і є двома сторонами одної медалі. Не можна любити Бога без любові до ближнього і неможливо любити ближнього без любові Бога. Папа Бенедикт ХVI залишив нам дуже красивий коментар про це у своїй першій енцикліці “Deus Caritas Est” (16–18).

Дійсно, видимими знаками , які християнин може показати, щоб дати світу, іншим, а також своїй сім’ї свідчення про свою любов до Бога, є любов до братів. Заповідь любові до Бога і ближнього є першою не тому, що знаходиться на вершині списку заповідей. Ісус не поставив її на перше місце, але в центр, тому що вона є істотною, з якої все має починатися і до якої все має повертатися і представляє точку відліку.

Уже в Старому Завіті потреба бути святими, на образ Бога, який Святий, містила також обов’язок дбати про найбільш незахищені верстви: про чужинців, сирот, вдів (Вих 22,20–26). Ісус завершує цей закон завіту, Він об’єднує в собі самому, в своєму тілі, божественність і людськість, в діяльності таїнсва любові.

Тому в світлі цих слів Ісуса, любов є мірилом віри і віра – це душа любові. Ми більше не можемо відокремлювати релігійне життя, благочестя, від служіння братам, тим конкретним братам, яких ми зустрічаємо. Ми не можемо вже більше відокремлювати молитву, зустріч з Богом в таїнствах, від вислухання ближнього, від близькості до його життя, особливо його ран. Пам’ятайте: любов є мірою віри. Як сильно ти любиш? І нехай кожен дасть собі відповідь. Якою є твоя віра? Моя віра така, як я люблю. Віра це душа любові.

Серед гущі наказів і норм – вчорашніх і сьогоднішніх законів – Ісус робить прорив, який дозволяє нам бачити два обличя: обличчя Отця і обличчя брата. Він не передає нам двох зразків або двох заповідей, але дає два обличчя, а навіть тільки одне: обличчя Бога, яке віддзеркалюється в багатьох обличчях, бо в вигляді кожного брата, особливо найменшого, слабкого, беззахисного і потребуючого, є присутнім образ самого Бога. І ми повинні запитати себе, коли ми стикаємося з одним з цих братів, ми в змозі розпізнати в ньому лик Бога: ми здатні до цього?

Так Ісус дає кожній людині основний критерій, на якому вона повинна встановити своє життя. Але найбільше за все Він дав нам свого Святого Духа, який дозволяє нам любити Бога і ближнього, так як любив Він, з вільним і щирим серцем. Через заступництво Діви Марії, нашої Матері, відкриємо себе на прийняття цього дару любові, щоб завжди йти в цьому законі двох облич, які є одним і тим ж обличчям: законом любові”, – сказав Святіший Отець.

Після проказування молитви Понтифік зазначив, що вчора в бразильському Сан-Паулу була проголошена блаженною італійська черниця Асунта Маркетті, засновниця Ордену монахинь Місіонерок від святого Карла Баромея. Понтифік нагадав, що була вона зразковою черницею, яка повністю віддалася служінню для сиріт італійських емігрантів. “Вона бачила Ісуса присутнім в бідних, сиротах, хворих, емігрантах. Подякуємо Господеві за цю жінку, яка була зразком невтомного місіонерського духу і мужньої відданості у служінні любові », – сказав Папа. Потім Понтифік вітав паломників, що знаходилися на площі св. Петра.

Джерело: http://popefrancis.org.ua