Думками про завдання синоду загалом і єпископів зокрема поділився Папа Франциск, зустрічаючись із Синодом Єпископів Вірменської Католицької Церкви.

«Всі разом підтримаймо волання про мир, щоб воно торкнулося сердець, навіть тих, які нечутливі до страждань бідних і смиренних. І перш за все, молімося. Я роблю це за вас і за Вірменію, а ви, будь ласка, згадайте про мене!» – цими словами Папа Франциск завершив своє слово до єпископів Вірменської Католицької Церкви, приймаючи синод цієї Церкви перед початком загальної аудієнції в середу, 28 лютого 2024 року. З огляду на застуду, його промову під час зустрічі зачитав монсеньйор Філіппо Чампанеллі з Державного Секретаріату Святого Престолу. У своєму слові Святіший Отець нагадав про відповідальність наступників святих апостолів, якими є єпископи, за те, щоби «супроводжувати святий Божий люд до Ісуса», вираженням чого є зобов’язання, складені в день єпископських свячень, «оберігати віру, зміцнювати надію та поширювати Христову любов».

Близькість пастирів з народом

Папа зауважив, що одним із завдань синоду є обирати єпископів, з чого випливає заохочення «чинити це дбайливо, щоб вони посвячувалися пастві, а не були кар’єристами». «Єпископ, який розглядає свою єпархію як перехідну на дорозі до іншої, більш "престижної", забуває, що він одружений з Церквою, і ризикує, даруйте мені за цей вислів, чинити "душпастирський перелюб"», – зазначає Святіший Отець, нагадуючи про обов’язок нести вірним тепло Доброго Пастиря. «Знаю, що велика їх кількість розкидані по всьому світу і часом на дуже великих територіях, де їх важко відвідати. Але Церква є люблячою Матір'ю і не може не шукати всіх можливих засобів, щоб дістатися до них», – додає він, підкреслюючи, що йдеться не стільки про структури, як про пастирську любов.

Світло для світу

«На вас, браття, разом зі священиками, дияконами, богопосвяченими особами та всіма вірними вашої Церкви лежить велика відповідальність. Святий Григорій Просвітитель приніс Христове світло вірменському народові, і він був першим в історії, що прийняв це світло як народ», – зазначає Наступник святого Петра, вказуючи на те, що вони, як «первородні» цього світла, покликані «випромінювати християнське пророцтво серед світу, що часто віддає перевагу пітьмі ненависті, поділів, насильства, помсти». «Звісно, – можете сказати ви, – наша Церква не є великою за чисельністю. Але пам'ятаймо, що Бог любить творити чуда з тим, що є малим», – наголошує Папа, заохочуючи також багато молитися за те, щоби «зберігати цей внутрішній порядок, який дає змогу діяти в гармонії, розпізнаючи Євангельські пріоритети».

З думкою про тих, хто страждає через війни

На завершення свого слова Святіший Отець зазначає, що не може не згадати у словах, але насамперед у молитві, «Вірменію, зокрема, всіх тих, хто втікає з Нагірного Карабаху». «Як же багато війн, скільки страждання», – з гіркотою констатує Папа, зауваживши, що ще після першої світової війни держави згуртувалися в Лігу Націй, думаючи, що цього вистачить для того, щоб зберегти дар миру. «Проте відтоді вже стільки конфліктів і кровопролиття, завжди трагічних і завжди безглуздих», – підкреслює він, заохочуючи вірменських єпископів підтримувати відлуння волання про мир.