Папа Франциск написав передмову до книги співробітника Державного Секретаріату, що віддає шану святому Папі Пієві Х.

«Пій Х також був Папою, який плакав над світовою війною, якої він вважався першою жертвою, благаючи сильних світу цього відкласти зброю. Яку ж близькість я відчуваю з ним у цей трагічний час сучасного світу...», – пише Папа Франциск у передмові до книги «Данина Пієві Х. Сучасні портрети», автором якої є о. Лучіо Бонора, священник з італійського міста Тревізо, батьківщини Пія X, працівник Державного Секретаріату Святого Престолу.

Святіший Отець зазначає, що дуже шанує свого святого попередника, згадуючи, що щороку зустрічався з катехитами архидієцезії Буенос-Айреса саме в день його пам'яті, 21 серпня. «Мені подобалося в цей день проводити час з тими, хто присвятив себе навчанню правд віри дітей і дорослих, – підкреслив він, – аджк Пій Х завжди був відомий як Папа катехизації».

За словами Папи Франциска, Пій Х був «лагідним і водночас сильним» Папою, «смиренним і ясним», який допоміг усій Церкві зрозуміти, що «без Пресвятої Євхаристії та без засвоєння об’явлених істин, особиста віра в’яне та помирає». Ще однією причиною цієї прихильності для Хорхе Берґольйо як єзуїта є те, що Пій Х посприяв заснуванню Біблійного Інституту в Римі.

«Пій Х: Папа, який прагнув бути з найменшими, вбогими, потребуючими, жертвами землетрусів, знедоленими та тими, хто потерпав від стихійних лих чи життєвих негараздів. Папа, який був пам'ятником пастирського піклування, як назвав його святий Іван XXIII, коли навесні 1959 року надав Венеції можливість вшанувати його тлінні останки в соборі святого Марка», – пише Папа Франциск, згадуючи й про те, що з «глибокою радістю» він поблагословив паломництво мощів у Церквах Тревізо, Падови та Венеції, висловлюючи задоволення з приводу того, що «тисячі вірних, які їх вшанували, показали своїми молитвами та участю, що Пій Х не обмежується минулими історичними епохами і не є монополізованим певними групами, але належить Церкві сьогодення, народові Церкви, тобто охрещеним людям різного віку, які хочуть бути вірними Євангелію та своїм Пастирям, і які відчувають, що святі є справжніми взірцями життя та їхніми щирими супутниками в мандрівці за Ісусом та Євангелієм, спираючись на приклади та вибір їхнього життя».