У ніч на середу 25 жовтня у віці майже 102 роки померла Ванда Пултавська – доктор психіатрії й одна з найвідоміших у Польщі діячок щодо захисту людського життя, консультування подружжя та сім’ї. У численних публікаціях і виступах вона нагадувала про цінності та принципи біоетики, що походять від християнської антропології. Читала лекції в Папській Теологічній Академії в Кракові. Дружила й активно співпрацювала з Іваном Павлом ІІ.

Ванда Пултавська, уроджена Войтасік, народилася 2 листопада 1921 року в Любліні. До війни здобула освіту в школі Сестер Уршулянок Римської Унії в Любліні. Перед ІІ Світовою війною активно брала участь скаутській організації, а під час окупації була зв’язковою. Заарештована за конспіративну діяльність. Після важкого слідства її помістили під варту в Люблінському замку. Звідти 21 вересня 1941 року, як заочну засуджену до смертної кари, її перевезли до німецького концтабору для жінок у Равенсбрюку. Вона була однією з 74 польських жінок, які перенесли там псевдомедичні операції, чудом вижила, а після звільнення брала участь у роботі Комісії з розслідування нацистських злочинів у Польщі.

Восени 1945 року вона почала вивчати медицину в Ягеллонському університеті, а в 1964 році отримала ступінь доктора психіатрії. 31 грудня 1947 року вийшла заміж за Анджея Пултавського. Народила чотирьох дочок.

Вона проводила дослідження “дітей Освенціма” — людей, які в дитинстві потрапили до концтаборів. Вона також розробила метод “об'єктивізації психотерапії”, заснований на усвідомленні дезадаптованою молоддю свого місця в сім'ї та суспільстві. Спираючись на свій досвід консультування, вона також торкалася впливу аборту на психіку жінки та впливу контрацептивних установок на подружнє та сімейне життя.

У 1952-1969 роках Ванда Пултавська працювала доцентом у психіатричній клініці Медичної академії в Кракові, а в 1955-1997 роках читала лекції з душпастирської медицини в Папській Теологічній Академії (ПТА – сьогодні Папський Університет Івана Павла II). У 1967 році вона заснувала Інститут сімейної теології при ПТА, який очолювала в званні професора впродовж 33 років. З 1964 по 1972 рік Ванда Пултавська була співробітницею Виховної та лікувальної клініки, що діяла на кафедрі психології Ягеллонського університету, а в 1981-1984 роках також викладала в Інституті Шлюбу та Сім’ї Івана Павла ІІ в Папському Латеранському Університеті в Римі.

Наукова кар’єра Ванди Пултавської також базувалася на проведенні досліджень, зокрема, щодо “дітей Аушвіцу”, тобто людей, які в дитинстві перебували в концтаборах. Після 1970 року вона присвятила себе консультуванню у сфері функціонування подружжя та сім’ї.

У 2014 році вона опублікувала “Декларацію віри”, яку підписали 4 000 лікарів. Вона пропагувала цінності шлюбу та сім'ї. Вона намагалася передати вчення Папи Івана Павла ІІ про святість людської любові. Вона організувала та активізувала лікарів на службі життю та родині.

Нагороджена папською медаллю «Pro Ecclesia et Pontificie».

В одному зі своїх останніх інтерв’ю Ванда Пултавська наголошувала: “Ти створений не для пустелі, а для людей. І таких людей пройде через твоє життя стільки, що ти й не знаєш скільки, але ти повинен знати одну основну річ. Такої людини, як ти, немає. Це догма католицької віри. Немає нікого, як ти. І цю істину має підтвердити кожна зріла, розумна людина”.

За матеріалами: pch24.pl