Симпозіум у Ватикані, присвячений паліативній опіці
  • Срд, 11/12/2019 - 10:26

У вівторок, 10 грудня 2019 р., у Ватиканському прес-центрі відбулася презентація Міжнародного симпозіуму на тему «Релігія й медична етика: паліативна опіка та психічне здоров’я літніх людей» (англ. Religion and Medical Ethics: Palliative Care and the Mental Health of the Elderly), що проходитиме в Римі від 11 до 12 грудня. Організаторами заходу є Папська Академія «За життя» та «Всесвітній інноваційний саміт з охорони здоров'я» (WISH, World Innovation Summit for Health), що, в свою чергу, є ініціативою Фонду освіти, науки та суспільного розвитку Катару.

 

Тема паліативної опіки в сучасному суспільстві

Виступаючи під час презентації симпозіуму, Голова Папської Академії «За життя» архиєпископ Вінченцо Палья зазначив, що обидві теми заходу – паліативна опіка й психічне здоров’я в літньому віці – є дуже важливими, бо сьогоднішнє суспільство, зорієнтоване виключно на продуктивність, розглядає хворих і похилих віком людей тягарем і непотребом. Підкреслюючи зусилля Католицької Церкви, спрямовані на поширення культури паліативної опіки, він вказав на різні конгреси, які Папська Академія «За життя» організувала в Італії, Європі, США, Бразилії, Лівані та Катарі. Архиєпископ Палья пригадав також Спільну декларацію монотеїстичних авраамічних релігій про проблеми завершального етапу життя, що була підписана в жовтні цього року у Ватикані.

Старіння населення та тенденції до евтаназії

Наголошуючи на актуальності теми симпозіуму для західного суспільства, доповідач зазначив, що, з одного боку, населення дедалі більше старіє, а з іншого – поширюються тенденції, що ведуть до евтаназії. За його словами, медичну допомогу в формі паліативної опіки потрібно надавати людині навіть тоді, коли відомо, що її неможливо вилікувати.

Голова Папської Академії «За життя» зазначив, що під час симпозіуму буде обговорюватися ще одна дуже делікатна й болюча тема – педіатрична паліативна опіка. Саме в цих сферах, як зазначив архиєпископ Палья, релігії можуть визначити спільну перспективу, пропонуючи супровід, що охоплює фізичний, емоційний і духовний вимір кожної людини. Він додав, що визнання трансцендентності людини дозволяє стверджувати, що людське життя має невід’ємну цінність навіть тоді, коли воно є слабким і, на перший погляд, переможеним хворобою.