Здавалося, що будівництво нового дому триватиме цілу вічність. Однак у Божих планах справа виглядала інакше. Завдяки Божому провидінню і добродіям з’явився новий осередок Божого Милосердя.

Саме у цьому будинку всі потребуючі зможуть знайти допомогу. Ще живучи у старому будинку, сестри допомагали усім тим, хто приходив до них із проханням про допомогу. Це не лише безпритульні або бідні люди, але й діти з багатодітних або малозабезпечених родин тощо. Кожен, хто переступив поріг дому сестер Матері Терези, міг досвідчити любов і милосердя, розуміння та доброту, радість і простоту, які походять від Бога.

Спільнота сестер у Києві нараховує 6 осіб. На свято приїхали й інші сестри, які служили у Києві раніше. Розділити радість святкування прибула також і сестра Вельон МС, яка є відповідальною за сестер з країн колишнього СРСР ( у цьому регіоні є 18 монастирів).

Святкування розпочалось Євхаристією, яку очолив архієпископ Петро Мальчук. Йому співслужили 20 священиків з Києва та околиць. Були присутні також сестри монахині з інших згромаджень,  миряни, які допомагали сестрам, добродії, які відповіли на Боже натхнення допомогти.

На початку Євхаристії владика Петро зазначив, що ми є свідками Божого Милосердя, бо тут постав цей дім. Святу Літургію архієпископ звершував за тих, хто спричинився до будівництва цього дому, а також за всіх, кому цей дім служитиме.

У своїй проповіді архієпископ Мальчук підкреслив, що невід’ємною рисою Церкви є милосердя. Це милосердя бачимо і у сьогоднішньому першому читанні про пророка Йону. Хоч Ісус був милосердний, але вмів також це милосердя і доброту приймати від інших. Тому добрий християнин вміє приймати чиюсь послугу з вдячністю, і це є чеснота.

«Люди звикли до Милосердного Серця Бога… однак милосердна людина в наш час – рідкість», - зазначив проповідник. Живим прикладом милосердної людини є Матір Тереза, яка шукала бідних по місту, а також околицями, тим самим, шукаючи Ісуса. При цьому вона служила з радістю, як би важко не було.

На завершення Євхаристії присутні заспівали гімн «TeDeum», як вираз вдячності за всі Божі благодаті та добродійства. Після подяки Богу прозвучала подяка від настоятельки спільноти сестри Марі-Емануель МС людям, які піддались натхненню Святого Духа і допомагали у будівництві. Серед них – Едгарс Стіканс, благодійник з Латвії, а також окремі особи або ж цілі родини, які за цей час стали друзями сестер. Після цього архієпископ освятив весь будинок, і відбулось чаювання.