Публікації

Гроші уражують (затьмарюють) думки і віру, вони змушують нас йти іншим шляхом. Про це зазначив Папа Франциск. Понтифік підкреслив, що ідолопоклонство грошей – це приховане зло, яке діє у нас так, як марнославство та гордість.

Практики, які походить від європейської  езотеричної традиції, cкажімо, магія, ворожіння чи сучасні окультні пропозиції, такі як контроль свідомості, біоенергетика, супернаука, разом з тими практиками, що походять зі Сходу, є джерелами сучасних духовних загроз.  Люди, які приходять за допомогою до екзорцистів, дивуються, що причиною їхніх духовних проблем є практики з йоги, з східних бойових мистецтв чи практик глибокої медитації. Однак це здивування є наслідком свого роду маніпуляції, якій піддаються люди Заходу вже понад сто років.

Мт 15,21-28

Дорогі брати і сестри,

ця зустріч Року Віри присвячена Марії, Матері Христа і Церкви, нашої Матері. Її статуя, яка прибула з Фатіми, допомагає нам відчути Її присутність серед нас. Є одна реальність: Марія завжди веде нас до Ісуса. Вона − жінка віри, істинно віруюча.

Давайте поміркуємо про те, якою була віра Марії.

4 І немов той чоловік, що, пускаючись у дорогу, прикликав своїх слуг і передав їм своє майно. 15 Одному він дав п’ять талантів, другому – два, а третьому один, кожному за його здібністю, і від’їхав. 16 Той, що взяв п’ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і придбав других п’ять талантів.17 Так само і той, що взяв два, також: придбав два других. 18 А той, що взяв лише один, пішов, викопав у землі яму та й сховав гроші пана свого. 19По довгім часі приходить пан слуг тих і зводить з ними обрахунок. 20 Приступив той, що узяв був п’ять талантів, і приніс других п’ять талантів: Мій пане, –

Ваше Високопреосвященство, дорогі брати в єпископстві та священстві! 

На початку жовтня Папа Франциск здійснив прощу до Небесного Покровителя свого понтифікату – святого Франциска з Ассізі. Святіший Отець відвідав це містечко в центральноіталійському регіоні Умбрії в день літургійного спомину цього святого, життя якого вирізнялося надзвичайною убогістю задля Небесного Царства.

Пропоную вашій ласкавій увазі колоночку, укладену на основі моєї промови під час VI Екуменічного соціального тижня.

Українське суспільство поліконфесійне. Воно складається здебільшого з людей, які вірять у Триєдиного Бога, визнають Ісуса Христа як воплоченого Сина Божого, читають Святе Письмо. Усі вони справедливо вважають себе християнами, хоча поділені на католиків, православних і протестантів, а ті ще на інші Церкви та організації.

Влада у Церкві є немислимою, оскільки містить у собі значення примусу і вимоги підчинення (підпорядкування комусь, а чи чомусь)? І Христос неоднозначно наголосив, "що Царство Моє не від світу цього". Можливо, мова йде не про авторитет ієрархії, який не слід розглядати як владу? Ці та інші запитання та думки не одноразово можемо почути. Спробуймо розглянути їх.

В мові латинській розрізняються значення слів "autoritas" i "potestas" – авторитет моральний та авторитет юридичний. Єдине слово у Новому Завіті для означення влади, – це "exousia", тобто сила, міць.