Секретар Конгрегації у справах Східних Церков відреагував на думку про можливість перенесення в "шлюбне право" Католицької Церкви православної практики щодо розлучених, що вступили в нові шлюби. Архиєпископ Циріл Васіль переконаний, що це не відповідає католицької доктрині. Йдеться про в корені різні інтерпретацій вчення Христа про нерозривність шлюбу в Католицькій Церкві і Православній Церкві. Слова: "що Бог поєднав, людина нехай не розлучає", для православних мають характер моральної заповіді, яку грішна людина може порушити або ігнорувати. Західна традиція, а разом з нею всі Католицькі Церкви Сходу, бачать в цих словах об'єктивну істину про шлюб.

Архиєпископ Васіль, таким чином, висловив свою думку в рамках передсинодальних дебатів про пошук пастирських рішень для розлучених католиків, що живуть в несакраментальних шлюбах. В цьому контексті, дехто пропонує прийняття "православної моделі", що дозволяє розлучення і можливість укладення наступного шлюбу. Ватиканський єрарх широко проаналізував походження такого рішення. Він показав, що православна практика стала результатом впливу світського права, особливо візантійського. В результаті чого, впродовж століть православ'я не розвиває вчення про нерозривність шлюбу. Навіть деякі православні богослови вважають, що сьогодні цьому приділяється занадто мало уваги.

Секретар ватиканської дикастерії не рекомендує використовувати православні рішення у цьому питанні. На його думку, сім'ї та подружжю не можна допомогти  шляхом зменшення вимог, "зниження планки" чи старозавітнього пристосування до твердості серця. "Христос приніс нам нове, революційне послання, яке йшло проти течії язичницького світу. Його учні проповідували Добру Новину, без страху кажучи про дуже високі цілі і майже недосяжні для культури свого часу", - нагадав Архиєпископ Васіль і зазначив, що ми теж живемо в подібні, нео-язичницькі часи.

Широкий аналіз секретаря Конгрегації у справах Східних Церков на тему православних пастирських практик щодо розлучених був включений до книги під назвою "Тривати в істині Христа" (Permanere nella verita di Cristo). Вона включає в себе тексти шести кардиналів і трьох католицьких богословів, які виступають за збереження нинішньої практики Церкви щодо осіб, які живуть в несакраментальних зв'язках.