Кожен з нас чув приказку: «З ким поведешся, того і наберешся». Бути живим і правдивим християнином не завжди є легко. Краще сказати, що завжди є нелегко. Але так само завжди це цього вартує. Йти за Христом легше, коли є спільнота однодумців, які розуміють одні одних. Це і є спільнота Христової Церкви. Тобто наше завдання – створити навколо себе побожну атмосферу. Важливо пам’ятати, що спільнота Церкви це не лише ті, хто живуть зараз на землі. Спільнота Церкви це так само незліченна кількість святих, які вже є в небі, а також ті, які ще перебувають в дорозі до неба тобто в чистилищі.

«Після цього глянув я, і от - натовп численний, перелічити який ніхто не міг, - від усякого народу і племен, і людностей, і язиків, стояли перед престолом і перед Агнцем, одягнені в одежі білі, і пальмові віті в руках їхніх; і викликували гучним голосом: «Спасіння Богу нашому, що сидить на престолі, і Агнцеві!»» (Од 7, 9-10).

Оточити себе святими – це створити навколо себе таке середовище, в якому люблять Ісуса. Святі це ті, які розпізнали Божу волю на своє життя і виконували її кожного дня. І тим самим наближали щораз більше себе до Бога. Що означає бути святим? Напевно, спочатку краще сказати, що не означає бути святим. Святий це не є той, який не мав гріхів. Сутність святості добре розкриває гебрейське слово kadosh, що означає іншим від цього світу. Жити по-іншому, ніж живе більшість людей у світі. Чим більше ми чуємо про таких людей, тим впевненіше ми себе почуваємо на дорозі віри. Таке середовище неабияк допомагає робити правильні рішення, розставляти правильні акценти.

Але як би це мало практично виглядати, що потрібно для цього зробити? Відповідь проста. Читати про святих, про їхнє життя, про те, як вони служили Богові і ближньому своїми харизмами, якими їх наділив Бог, щоб вони ставали для нас прикладом в розпізнаванні волі Божої на наше життя. Маємо нагоду перевірити своє середовище в якому ми формуємося, щоб побачити, хто насправді нас формує. Якою інформацією ми себе годуємо. Більше того, святі, випереджуючи нас, вже перебувають в глибокій єдності з свої Вчителем в небі, і вони хочуть і нам допомогти впевнено йти за Христом, беручи свій хрест. Вони знають, як нам допомогти, бо багато хто з них був в подібній ситуації, в якій зараз перебуваємо ми. Їхнє заступництво за нас – це зараз їхнє найвище служіння. І вони хочуть бути нашими друзями.

Бачачи їхню дорогу до святості, їхнє шукання Божої присутності, ми будемо почуватися не одні. А відчуватимемо великий дар Христової Церкви. Ми будемо самі себе відчувати частиною Божого народу, в якому кожен з нас має значення і ніхто не залишений один на один зі спокусами світу цього. Цими днями Папа затвердив канонізацію Карло Акутіса, хлопця, який в молодому віці відійшов по нагороду до Господа. Але попри свій молодий вік, він виконав Божу волю, він жив для Бога. Він, який свої здібності в компютерній сфері поставив на служінню Богові, показує, що і ми можемо так зробити. І він своїм заступництвом може і хоче нам в тому допомогти. Це чудова нагода, особливо для тих, які навчаються на різноманітних компютерних науках, які працюють в цій сфері чи хочуть стати добрими спеціалістами, звернутися за допомогою до цього святого.

Коли нам важко, пам’ятаймо, що ми не одні, не стидаймося звернутися по допомогу. Починаймо створювати навколо себе середовище святих людей. Знайдімо тих святих, які найбільше нам подобаються і просімо в них допомоги любити Бога понад усе і зростати у святості.