Жінка самарянка є уособленням кожного, хто прагне Бога. Христос сам виходить, сідає біля криниці, чекаючи на ту спраглу людину, і робить перший крок, щоб їй вийти назустріч, бо лише Він є тією криницею, його слова є живою цілющою водою, про яку каже: «Хто її нап’ється – не матиме спраги ніколи»; бо джерело тієї води відкривається самій людині та буде зрошувати її новим життям, яке приходить у світ разом з Христом. Він є та вода, що творить нове життя. Такі слова сказав Преосвященний владика Тарас, Єпарх Стрийський, 6 травня 2018 року в неділю Самарянки під час проповіді в часі Літургії у Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в Стрию.

Єпископ, розглянувши історичний контекст становлення ворожих принципів між юдеями та самарянами, на основі Євангельської розповіді про зустріч Ісуса з жінкою самарянкою відкрив зміст стосунків Бога до людини.

Говорячи про свідчення, яке дає самарянка людям про Месію, владика Тарас зауважує, що і поза межами тогочасного Єрусалиму теж панує духовний голод – люди хочуть почути слово про Бога. І коли Христос каже про жнива та дозрілі поля, то говорить про те, що людські серця дозріли до того, щоб приносити плоди покаяння і навернення.

Це Євангеліє показує, що відповіддю на потреби людини є сам Христос, котрий має що дати та здатен збагатити людину тут на землі не лишень обіцянками про щось у вічності, – Ісус пропонує джерело життя, а не якесь тимчасове його покращення  і доступ до цього джерела життя Він пропонує всім людям, бо цим джерелом є Він сам.

Проповідник називає Ісуса єдиним, хто дозволяє винести на світло людські проблеми, не принижуючи жодної особи, але допомагаючи від них звільнитися та даючи зцілення серця. Також владика Тарас у світлі Євангельського слова переконує, що там, де здається, що немає жодного виходу, він є, якщо туди людина дозволить вступити Христу, бо Він єдиний може зцілити найболючіші рани тіла і душі. І поки людина не відчуває спрагу за Богом, вона не може запізнати щастя, яке стає джерелом її життєвого прагнення давати свідчення про Бога для інших.

Також єпископ підкреслив важливий факт навернення самарянки, котра була заручницею своєї трагедії, а тут одночасно стає апостолом. І є першою, хто називає Ісуса Месією та й інші з міста теж увірували, і надали Йому титул, який того часу присвоював собі імператор Риму – Спаситель світу.

Продовжуючи далі своє духовне звернення до вірних, владика називає ключовим моментом недільного Євангеліє те, що переживши досвід зустрічі з Христом, життя людини наповнюється змістом і радістю, а тоді особа є готовою ділитися цим з іншими, що стає даруванням іншим  людям пропозиції, яка може стати для них новим початком.

На завершення, беручи до уваги постать святого Юрія і зміст євангельського уривку, Архиєрей зауважує, що Христос не вирішує історичні проблеми, він пропонує себе як єдиний шлях в майбутнє, Він є той хто творить єдність. Сьогодні ми стоїмо перед викликами, які мають єдине спільне – вони постійно нас ділять, а Євангеліє пропонує нам альтернативу – глибоко відчути спрагу за Богом, відкрити для себе Христа, котрий єднає сьогодні та у вічності.

Також цього дня в часі Архиєрейської Літургії Преосвященний владика Тарас уділив ієрейські свячення випускнику Львівської Духовної Семінарії Святого Духа диякону Тарасу Пирогу.