”Змова мовчання в медіях, смерть за віру не заслуговує на увагу”, – Монтедуро, директор італійського відділу “Допомога Церкві в потребі”
  • Пон, 04/03/2024 - 18:29

Світські медіа свідомо мовчать про переслідування, яких зазнають сьогодні християни, каже Алессандро Монтедуро, директор італійського відділення Папської організації “Допомога Церкві в потребі”. Як приклад він згадує події останніх днів: у Буркіна-Фасо джихадисти вбили 15 християн під час молитви, в Ефіопії вбили чотирьох коптських монахів, а на Гаїті банди викрали 7 монахів. В Італії світські ЗМІ не згадали про це жодним словом, говорить Монтедуро. Про це пише Vatican News.

На його думку, Церква сьогодні проходить справжню Хресну дорогу. Тому дуже важливо, що своє молитовне намірення на березень Папа присвятив сучасним мученикам. Це вже заборонена тема у світських ЗМІ.

«Стільки разів, – каже директор італійського відділення папської організації, – ми дивувалися, чому спускається завіса мовчання на переслідування християн. Коли я запитую журналістів, які працюють у світських медіа, вони часто відповідають, що не пишуть про Буркіна-Фасо, тому що для них мають значення кліки та кількість людей, які відвідують сайт цих великих прес-видань. Вони стверджують, що якби вони розповідали про різанину християн, які зібралися в Буркіна-Фасо для молитви, кількість кліків була б дуже низькою порівняно, наприклад, із чутками чи інформацією про розставання пари акторів. Ми знаємо, про що йдеться. І навіть якби це було правдою? Але це не так! Але навіть якби це було правдою, чи було б доцільно повністю приховувати інформацію про це з цієї причини? Чи має інформація ґрунтуватися виключно на кліках? Я переконаний, що в даному випадку ми маємо справу з наказом мовчання, з вимушеним мовчанням на теми, пов’язані з релігійними переслідуваннями. Ми не повинні говорити про страждання, про тих, хто віддав своє життя, бо вирішив належати Ісусові, незважаючи на ризики, які це несе за собою в багатьох регіонах світу. Замовчування про все це – підступний спосіб показати, що релігії більше немає місця в публічному просторі. Щонайбільше, це має бути обмежено сферою приватного життя. Мені здається, тут ідеться ось про що: не згадувати тих, хто гине за віру, тому що віра в публічному просторі вже не заслуговує на увагу, не має на це права».