Авторські матеріали

Людині характерно робити висновки і аналізувати певні часові періоди. Так ми робимо в останній день року, але нинішній ранок сколихнула інформація про смерть Бенедикта XVI. Про все це у відео.

Можуть минути роки від події у історії людини, але рани нерозділеної любові болять і кровоточать, якщо прислухатися до свого серця чесно і уважно. Що ж робити з тим серцем, яке кам'яніє від досвіду такого болю?

Бувають ситуації і стани, які видаються безнадійними і програними. Але історія життя одного цитрусового деревця говорить про інакшу перспективу: сила Божого відновлення і перетворення.

Останнім часом все частішим стає досвід, що "земля втікає з-під ніг". Ця ситуація може привести до відчаю або до переосмислення серцем: "хто я, чому я щось маю або чому перестаю цим володіти". Усвідомлення своєї ролі і позиції того, хто приймає дари, веде до справжнього миру і свободи.

В українському інтернет-просторі тривають дискусії про легалізацію одностатевих союзів. Чому ж саме християни виступають проти? Які аргументи не дають нам змовчати? Для чого взагалі щось говорити на цю тему?

Останнім часом наша рідна українська мова, а точніше - її словник, зазнає змін. Нічого дивного, адже мова - живий організм: вона живе, змінюється, старіє і оновлюється. Зміни в мові відбуваються, зазвичай, через переміну часу, обставин, в яких живуть її носії - ми це чудово розуміємо. Проте, деякі нововведення мені дуже "не заходять" і я внутрішньо їм противлюсь. 

У червні багато уваги приділяємо Серцю Ісуса. Воно є місцем зустрічі божественного і людського. До такої зустрічі Церква заохочує кожного, щоб Його серце могло промовити до нашого.

Велика війна в Україні триває. Це ХХІ століття і це центр Європи. Це століття великих технологічних прогресів і це частина світу, де люди вже давно навчилися цінувати мир, спокій і комфорт… Це московсько-українська війна, в якій Україні багато співчувають і хочуть допомогти, однак не хочуть втручатися, чекаючи її перемоги. Багато європейських та світових спільнот підтримують Україну у війні, стоять на її боці, допомагають фінансово чи зі зброєю, однак очікують її перемоги, спостерігаючи зі сторони.

Життя в часі війни – це думати по-новому, розмовляти по-новому, займатися справами з новими пріоритетами, це посвячувати час на інші справи, на які, можливо, в звичайний час і не зверталося великої уваги. Життя в часі війни – це особливий час, який всі люди переживають по-різному: одні кажуть, що їх «не береться ніяка робота» і вони сидять по своїх домівках, стривожені і перелякані; інші кажуть, що вони би «гори перевертали» і таким чином, беруть участь у різних волонтерських акціях, заходах і хочуть допомогти державі, військовим захисникам тим способом, яким вміють і можуть.