Ґабріела Кубі: Глобальна сексуальна революція – руйнування свободи в ім’я свободи
  • Птн, 01/03/2013 - 13:02

В жовтні 2012 року вийшла в світ книжка Ґабріели Кубі під назвою “Глобальна сексуальна революція. Руйнування свободи в ім’я свободи”. Сенсаційна книжка дуже швидко зникла з прилавків, і вже через шість тижнів було здійснено її друге видання. Авторка отримує чимало схвальних відгуків. Зокрема, єпископський вікарій Зальцбурґзької архідієцезії, теолог-мораліст Католицької Церкви Андреас Ляун назвав її “книжкою століття“. Про що йдеться у книжці, пропонуємо прочитати в інтерв’ю з її авторкою Ґабріелою Кубі.

Ваша нова книжка має назву “Глобальна сексуальна революція”. А хіба можна зробити революцію, фундаментом якої є сфера сексу?

Можливо навіть найрадикальнішу революцію, тому що ця революція має справу з інстинктом виживання роду людського, який розмножується шляхом статевого акту. Про це знав засновник руху сексуальної політики у Ваймарській республіці Вільгельм Райх, книжки якого сильно вплинули на революцію 68-х рр. Він знав, що повалить буржуазне суспільство, якщо ліквідує “сексуальну репресію1“, особливо в молоді. Сексуальність належить, так би мовити, до внутрішньої продуктивної системи людини. З цієї причини сексуальні норми в кожному суспільстві масово санкціоновані. І лише так взагалі може існувати суспільство. У своїй книжці я демонструю, що стається, коли намагаються маніпулювати цією продуктивною системою, коли починають вертіти гвинтами сексуальних норм: суспільна революція! Тотальне руйнування цінностей!

Що це конкретніше означає?

Те, що ми нині переживаємо, є цілеспрямованим усуненням християнської концепції моногамії. І байдуже, чи воно здійснюється через порнографію, шляхом пропагування рівноцінності гомо-, бі-, транссексуальності поряд з гетеросексуальністю2, чи розмежування любові та сексуальності взагалі. І це тим трагічніше, оскільки цій концепції цінностей ми завдячуємо європейську культуру та образ сім’ї. Як-не-як, а християнську концепцію моногамії як успішну модель сім’ї схвалював навіть Зіґмунд Фройд. Згідно з його знаменитою формулою,культура виникає шляхом сублімації3 статевого інстинкту. Тепер хочуть дерегулювати цю концепцію успіху. Західна система цінностей у сфері статевого життя обертається з ніг на голову.

Які причини такого розвитку? Чи криється за цим якась стратегія? Адже революції, як правило, відбуваються не без протагоністів.

Я багато досліджувала для своєї книжки. Розпочала від Французької революції, далі – протести 68-х рр., феміністичний рух та організований у всьому світі рух гомосексуалістів. Насамкінець я зупинилася на документах та резолюціях ООН та ЄС. При цьому я дійшла такого висновку: ці інституції ось уже щонайменше 20 років потужно працюють над дерегулюванням статевого життя. Статева полярність чоловіка і жінки та “примусова гетеросексуальність” мають бути ліквідовані. Філософською основою різних політичних рішень служить ґендерна теорія американського філософа Юдіт Батлер. На практиці з цього виходить ґендерний мейнстримінг4, розвиток політичних стратегій аж до їх реалізації на всіх рівнях суспільства. Під прикриттям ґендерного мейнстримінгу в дитсадках, школах та університетах витісняють класичну модель сім’ї та подають дітям і підліткам усе різноманіття статевих збочень. Саркастично формулюючи, можна сказати і так: їх для такого виховують.

У вас є приклади?

Навчальні програми статевого виховання у німецькомовних країнах передбачають якнайраніше ознайомлення дітей з питаннями статевого життя. Цілком протилежно до колишніх педагогічних концепцій. Американський вчений Нейл Постмен у 80-ті роки ще виступав на захист дитинства. Дитинства як вільної від сексу охоронної зони. А сьогодні це вже в минулому. Діти якомога раніше мають бути обізнаними про мастурбацію, анальний та оральний секс, використання презервативів та інші форми статевого співжиття. І чим невпорядкованіше, тим краще. Мені прикро, що я взагалі мушу називати ці речі, але це підтверджує те, з якою збоченою, не боюсь сказати, диявольською, ідеологією ми маємо справу.

Де корені такого збочення?

Після меморандуму Кіссинджера 1970-х рр. США розглядають як свій найвищий інтерес припинення росту населення та вкорочення світового населення. Засобами для цього служать передусім аборти, але й також зокрема руйнування сім’ї. Цього року (2012 р. – пер.) в Лондоні проходила так звана конференція донорів Мелінди Ґейтс, яка зі своїм чоловіком представляє багатомільярдний фонд, з британським правлінням так званої охорони репродуктивного здоров’я. Говорячи прямим текстом, це означає: у світовому масштабі хочуть полегшити доступ до абортів. Для цього було зібрано 4 мільярди євро. На країни, які виступають проти цього, чиниться тиск з боку вже названих мною інституцій.

А яку роль відіграє спілка гомосексуалістів у цій стратегії?

Як уже було сказано, йдеться також про те, щоб ліквідувати класичну модель сім’ї. Якщо сьогодні дітей вчать у школах, що можна мати «родича 1» і «родича 2», отож можливо навіть двох матерів-лесбіянок або ж двох батьків-геїв, то в них руйнують орієнтацію на шлюб і сім’ю. Зрештою, гомосексуальні стосунки у природний спосіб є неплідними. Крім того, емпіричні дослідження одностайно підтверджують, що гомосексуальні стосунки, як правило, є безладними та несуть значно вищий ризик стати жертвою фізичної чи психічної хвороби. Середня тривалість життя чоловіків, які мають статеві стосунки з чоловіками, на десять-двадцять років коротша, ніж у чоловіків традиційної орієнтації. Такі факти мали б знати молоді люди. Якщо подумати, що гомосексуалісти складають дуже незначну меншість – нижче 3-х відсотків,то можна лише дивуватись, з якою легковажністю переписуються давно випробувані закони та конституції демократичних країн.

У передмові до вашої книжки філософ Роберт Шпеманн пише, що в Європі є прояви нового тоталітаризму. Ви також так вважаєте?

Так. Врешті-решт саме це занепокоєння спонукало мене написати книжку”Глобальна сексуальна революція”. Вона має підзаголовок “Руйнування свободи в ім’я свободи”. На мою думку, ми мусимо бути пильними до нових форм тоталітаризму, які проявляються в сьогоднішній час. Якщо конкретніше, то зараз створюються закони й цілком новий склад злочинів, які мають оголосити злочином будь-який спротив розладові сексуальних норм: статті про гомофобію, заборона “мови ворожнечі”, закони про рівноправ’я, закони про дискримінацію. В небезпеці перебувають свобода слова, економічна свобода в кадрових рішеннях, вільний доступ до медичної допомоги і передусім свобода віросповідання. На інтернет-порталі www.intoleranceagainstchristians.eu задокументовано вже понад 800 випадків дискримінації християн, і їх стає все більше. Хто докладає зусиль для того, щоб його діти виховувались на християнських цінностях, той у деяких країнах вже може бути покараний законом.

Невже немає ніякого опору цій глобальній революції? Тверезомислячі що, повимирали? Адже все-таки очевидним є те, що чоловік та жінка біологічно неоднакові. Не кажучи про психологічні відмінності…

На мою думку, є лише один серйозний противник: Католицька Церква. Причому мушу сказати, на жаль, що не кожна парафія, не кожен монаший орден, не кожен представник церковної ієрархії розпізнає чи усвідомив це ідеологічне поле битви сучасності. Папа Іван-Павло II на Міжнародній конференції з народонаселення в Каїрі та на жіночій конференції у Пекіні – часто співпрацюючи з мусульманами – зробив контракцент до такої згубної тенденції. Натомість багато ліберальних католиків заразилися принадністю цієї революції. Вони частково навчаються в інститутах статевого виховання, які абсолютно неприйнятні для католиків, і цим вносять отруту до Церкви.

Як же так люди більше не протестують окремо від Церкви проти ґендерного мейнстримінгу?

По-перше, більшість нічого про це не знає, тому що ця революція, на відміну від класичних революцій, основу яких складають маси пригноблених людей, зверху донизу проводиться поза спиною людей. У Німеччині немає публічних дискусій на цю тему, однак виглядає, що зараз у східноєвропейських країнах вони, слава Богу, починаються. По-друге, більшість людей на Заході ведуть невпорядковане статеве життя. Подружня зрада, порнографія та аборти є масовими явищами. Тому люди не особливо цікавляться цією темою. Дуже повчальним є речення теолога Романо Ґвардіні: “За логікою зла гріх породжує засліплення, а засліплення ще більше гріхів, а гріх – ще більше засліплення”. Сучасні люди нині так загрузли в гіперсексуалізації суспільства, що й не хочуть бачити причин руйнівних наслідків, інакше, чого доброго, їм самим довелося б розпочати дискусію з власним стилем життя.

Які реакції на вашу книжку?

Видавництво розіслало книжку 2 тисячам політиків, духовним особам та важливим представникам суспільства. Я отримую багато дуже позитивних відгуків. Хто докладе зусиль все-таки прочитати книжку, тому спадає полуда з очей. Багато-хто приголомшений, коли починає усвідомлювати, що відбувається. Всього лиш за шість тижнів з’явилось друге видання. Я мала змогу вручити один екземпляр також Святішому Отцеві. Можете собі уявити, що є й багато нападок. Минулого року (2011 р. – пер.) під час двох моїх невеликих виступів були демонстрації проти мене. Це було ще перед появою книжки. А те, що дотепер все досить спокійно, пояснюється мабуть тим, що замовчування вважають найкращою стратегією.

Я надіюсь на те, що книжка стане пересторогою для східноєвропейських країн, які певним чином завдяки комунізмові були захищені від сексуальної революції. Для цього, звісно, її треба перекласти. Мабуть незабаром це буде здійснено у Польщі.

Що ви очікуєте від майбутнього?

Історія показує, що маятник завжди повертається назад. Одного дня це неодмінно станеться і стосовно цієї теми. Бо ми діємо проти природи. Високомірною оманою є вірити, начебто ми можемо жити проти природи, проти устрою творіння. Ідеологія, що заперечує існування чоловіків та жінок, розпрощалася з дійсністю. Але ми вже дуже далеко зайшли. Я боюсь, що ми наодинці мусимо пройти через великі страждання в суспільстві, щоб дійти до пробудження, до навернення. Демографічний розвиток зачепить нас усіх: як Німеччину, так і Польщу та майже всі інші європейські країни. Якщо людей похилого віку стає все більше, а працюючих все менше, то наші соціальні системи коли-небудь рухнуть. Тоді молоде покоління справедливо запитає: що ви накоїли – з сім’єю, з мораллю? Звинувачення не забариться. Я в цьому переконана.

Ви бачите якийсь проблиск надії?

Як християни, ми живемо з непохитної надії на Ісуса Христа. Він каже: “Якщо ви мене любите, то будете виконувати мої заповіді (Ів. 14,15)”. Цю можливість має кожен у будь-який час. Якщо ми так чинимо, то тепер можемо жити в радості й без страху. Папа Бенедикт XVI проголосив Рік віри, щоб відчинити нам двері до живого зв’язку з Ісусом Христом. Великі події світової історії перебувають в руці Божій. Для нас важливим є те, щоб “витримати до кінця” (Мт. 24,13).

Бесіду вів д-р Штефан Мічен

З німецької переклав Володимир Мельник

die-tagespost.de

1 Сексуальна репресія — (за З. Фройдом) політика й практика, спрямовані на придушення волі сексуальності й впровадження примусової однаковості форм сексуального життя, на соціальний контроль і покарання за несанкціоновані форми сексуальної поведінки.

В. Райх вважав, що подолання й зняття сексуальної репресивності забезпечується сексуальною революцією.

2 Гетеросексуальність – статевий потяг до особи протилежної статі.

3 Сублімація — психоаналітичний термін, що означає один із психологічних захисних механізмів. Сублімація проявляється у заміні людиною однієї потреби іншою потребою.

4 Ґендерний мейнстримінг (або пріоритетизація гендеру на всіх рівнях чи комплексний підхід до проблеми рівності між жінками і чоловіками) передбачає впровадження проблематики рівності статей на всі рівні суспільства через організацію системи її врахування при прийнятті політичних рішень.

Джерело: http://kolomyya.org


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць