Єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Радослав Змітрович ОМІ ділиться своїми переживаннями під час робочих засідань Синоду та розповідає про зустріч зі Святішим Отцем. 

Отче, чим для Вас особисто є цей час участі у Синоді? 

По-перше, це досвід турботи Церкви, вірних у всьому світі про те, що ми на Синоді робимо. Є дуже багато сигналів, що люди моляться і живуть тим, що відбувається на Синоді. Тому я хочу бути відкритим на дію Святого Духа. Про це багато говорять, але це не так просто. Моя боротьба – це якраз боротьба за мир у моєму серці, за те, щоб слухати інших, говорити правду. Мушу визнати, що мені нелегко зберігати цей мир у серці. Нерідко емоції зашкалюють, адже йдеться про Церкву – нашу Матір, йдеться про віру, а це – наше життя. І немає важливіших, більш екзистенційних тем. Повертаючись ще до цієї молитви Церкви, мені здається, що я її відчуваю, принаймні іноді. Напевно, інші теж відчувають.

Хочу також сказати, що ми відчуваємо велику солідарність з Україною, і це не тільки від делегатів з Європи, але і з Африки чи Азії. Я багато разів чув: так, ми молимося за вас щодня, наші люди моляться щодня, так, ми також долучилися до акту присвячення Росії та України Непорочному Серцю Марії.

Чи вдалося Вам зустрітися ближче з Папою Франциском? Якщо так, то що він Вам сказав? 

Святіший Отець присутній на деяких наших синодальних засіданнях, але з владикою Олександром я був близько до понтифіка лише одного разу, коли ми передали прапор 72-ї бригади. Тут я згадаю лише одне слово Папи: «дитина».  Це слово пов’язане з тим, що на початку листопада владика Леон Дубравський приїжджає з однією сім’єю на хрещення 13-ї дитини. На запитання, що ми повинні приготувати, Папа Франциск відповів: «дитину». 

А чому єпископ Леон має везти ту дитину до Ватикану?

Це тому, що цю дитину має охрестити сам Святіший Отець. Єпископ Леон особисто хрестить дуже багато дітей і зазвичай обіцяє, що 12-е дитя буде охрещене Папою. Іноді Папа хрестить дітей працівників Ватикану, цього разу через свою близькість до України і як знак для Європи, що закрита для життя, погодився особисто охрестити дитя з родини, яка довіряє Богу і не боїться прийняти дар життя, незважаючи на війну, що триває. 

Який корисний досвід здобуваєте у цей час робочих засідань? 

Наразі мені важко сказати, скільки користі я отримаю від цього перебування на Синоді, але це, безумовно, дуже збагачуючий досвід. Люди з усього світу зібрані в одному місці майже на місяць. Часто це люди, які відіграють важливу роль у своїх Церквах або у Вселенській Церкві. Я також відкриваю для себе, наскільки цінною є присутність вірних-мирян. Можна багато чому навчитися. Також формуються зв’язки дружби і солідарності. Атмосфера є доброю, і це, напевно, також плід молитви вірних у всьому світі.