"Римська курія - це не виключно адміністративна структура, але, головним чином, духовна інституція, впроваджена в особливу місію Церкви в Римі, засвідченої мучеництвом апостолів Петра і Павла", написав кардинал Герхард Людвіг Мюллер  у статті, опублікованій в "L'Osservatore Romano" напередодні консисторії, в ході якої буде обговорюватися реформа ватиканських установ. Префект Конгрегації віровчення звернув увагу на те, що суть реформування полягає у позбавленні Римської курії від духу суєтності. Цей шлях, згідно з кардиналом, почав ще Бенедикт XVI, а Папа Франциск його продовжує.

Кардинал  пояснив значення реформи через призму колегіальності. "Організаційна структура і функціонування Курії залежать від специфічної місії Римського єпископа". Це означає, що тільки через віру ми розуміємо "що Папа і єпископи користуються сакраментальною і посередницькою владою порятунку, яка з'єднує їх з Богом". Наслідком цього є те, що "Вселенська Церква - це не сукупність окремих Церков, а помісні Церкви - це не філії Вселенської Церкви". Існує "взаємний духовний зв'язок між Церквою Вселенською та місцевими". "Церква - це Тіло Христа, кероване і представлене колегією єпископів "cum et sub Pietro", написав він. Таким чином, центром і ядром реформи є не кількість дикарстерій, Конгрегацій і комісій, але оновлення розуміння зв'язку між Церквою в Римі та Вселенською Церквою.

Папа не користується першістю без Римської Церкви, підкреслив кардинал. Римська Церква співпрацює з Первосвящеником у виконанні його вселенської місії. Тому, ще з давніх часів його називали "Святим Римської Церкви", нагадав кардинал Мюллер. Це, на його думку, означає не домінування над іншими Церквами, але "його внутрішню природу": головування в любові, служіння в  єдності віри і єдності всіх Церков на благо всього людства.

Кардинал  пояснив, що колегіальність є "природним методом" роботи Римської курії і тому "фундаментально" важливо, щоб вона розумілася як духовна сім'я.

"Справжня реформа Римської курії і Церкви має на меті зробити більш сяючою місію Папи і Церкви у сьогоднішньому і завтрашньому світі. Здається, Церкві кинуто виклик глобальним секуляризмом, який з невідомим досі радикалізмом, намагається окреслити людину без Бога, закриваючи двері для трансцендентності та руйнуючи людські фундаменти", написав кардинал Мюллер і додав, що перед обличчям "диктатури релятивізму" і "глобалізації байдужості", єрархи і всі члени Церкви покликані протистояти інфекціям марності й лікувати духовні хвороби нашого часу.