Сьогодні їду на літургію, аж передо мною виїздить джип, бойовий армієць. Виїхав із автомайстерні та газонув, знявши клуби пороху, на дорозі, що веде до храму.
“Боже, може би їм дати трохи Твоєї Доброї Новини?”
Але де там: машина миттю зникла за поворотом.
Уявіть моє здивування, коли під’їхавши до свого храму, бачу, що бойова колісниця заїхала на подвір'я, розвернулася, а водій щось у ній копирсається.
Під’їжджаю, вітаюся – знайомий автослюсар, власник СТО, що ремонтував останнє авто, яке я возив нашим героям.
– Отче, тестуємо після ремонту, днями вертається на війну!
– Ну, то я додам їм трохи Божого Слова.
Дякую доброчинцям, завдяки яким є можливість дарувати Молитовник нашим воякам.