Бут 3, 9-15. 20

Коли Адам з’їв плід із забороненого дерева, Господь Бог покликав чоловіка і спитав його: «Де ти?». Той відповів: «Я чув Твою луну у саді й злякався, бо я нагий, тож і сховався». Бог же сказав: «Хто тобі сказав, що ти нагий? Чи не їв ти з дерева, що Я наказав тобі не їсти?». Адам відповів: «Жінка, яку Ти дав мені, щоб була зо мною, дала мені з дерева, і я їв». Тоді Господь Бог сказав до жінки: «Що ти це зробила?» Жінка відповіла: «Змій обманув мене, і я їла». Отож Господь Бог сказав до змія: «За те, що ти вчинив це, будь проклятий з-поміж усякої скотини та з-поміж усіх диких звірів. На череві твоїм будеш повзати і їстимеш порох по всі дні життя твого. Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти вжалиш його в п’яту». Тоді Адам дав своїй жінці ім’я Єва, бо вона була мати всіх живих.