- Втр, 19/07/2016 - 11:08
З 19 по 31 травня 2016 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю (при зустрічі) опитано 2014 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим та окупованої частини Донецької та Луганської областей) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років, за винятком територій, які не контрольовані Україною (у Луганській та Донецькій областях опитування проводили лише на територіях, контрольованих Україною; на території Автономної Республіки Крим опитування не проводили).
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує:
3,3% для показників близьких до 50%,
2,8% — для показників близьких до 25%,
2,0% — для показників близьких до 10%,
1,4% — для показників близьких до 5%,
0,7% для показників, близьких до 1 або 99%.
Повний варіант звіту в pdf форматі можна завантажити тут
-
80% респондентів зазначають, що належать до християнства; 12% - що не належать до жодної релігії, але є віруючими людьми. Водночас молилися вдома хоча б один раз упродовж останнього тижня 44% (своїми словами, за молитовником, інакше), а впродовж останнього місяця - 62% респондентів.
-
Жінки значно частіше зазначали більш нещодавній час молитви вдома (своїми словами, за молитовником, інакше), ніж чоловіки, літні люди – значно частіше, ніж молодь.
-
55% жінок і 31% чоловіків зазначили, що молилися вдома хоча б один раз упродовж останнього тижня.
-
Відсоток чоловіків, які ніколи не молилися вдома, у 2,5 рази перевищує відповідний відсоток жінок (25% чоловіків і 10% жінок).
-
Відсоток людей найстаршої вікової категорії, які молилися бодай один раз упродовж останнього тижня, майже вдвічі переважає аналогічний відсоток серед молоді: 66% респондентів віком 70 років і старше та 34% тих респондентів, яким 18-29 років.
-
Соціально-демографічні характеристики вірян двох найчисельніших українських Церков - Православних Церков Київського та Московського Патріархатів - значною мірою подібні (відсутні статистично значимі відмінності за віком і поділом на сільське та міське населення; відмінності за рівнем освіти та доходів і за преференцією щодо мови спілкування значимі, але невеликі – вони значимі з імовірністю 0,95, але не з імовірністю 0,99). Попри відмінності в розподілі за макрорегіонами, за національною ідентичністю та поглядам щодо зовнішньої політики, переважна більшість вірян обох Церков вважають себе «тільки українцем/українкою» (без поєднання з російською або іншою ідентичністю) - 90% вірян УПЦ КП та 76% УПЦ МП.
- 1. Релігійна належність і молитва вдома
81% респондентів зазначили, що належать до певної релігії, зокрема до християнства віднесли себе 80% опитаних. 17% не належать до жодної релігії; однак, 12% опитаних хоча й не відносять себе до певного віросповідання, але вважають себе віруючими (табл. 1).
Таблиця 1. Релігійна належність
Чи належите Ви до будь-якої релігії? Якщо так, то скажіть, будь ласка, до якої релігії Ви належите? |
Відсоток | Кількість респондентів |
Християнство | 79,6 | 1600 |
Буддизм | 0,6 | 11 |
Індуїзм | 0,0 | 1 |
Іслам | 0,1 | 3 |
Інша релігія | 0,6 | 12 |
Не належу до жодної релігії, але є віруючою людиною | 11,6 | 234 |
Не належу до жодної релігії i не є віруючою людиною | 5,6 | 112 |
Важко сказати* | 1,9 | 38 |
Разом** | 100,0 | 2010 |
*У цьому та наступних запитаннях опитування КМІС відповідь «важко сказати» не була серед варіантів відповідей, запропонованих респондентові на вибір. Її занотовував інтерв¢юер у тому разі, якщо респондент спонтанно відповідав «важко сказати», «не знаю», «не можу вибрати» тощо.
** Четверо респондентів не дали відповіді на запитання.
44% респондентів зазначили, що молилися вдома хоча б один раз упродовж останнього тижня (своїми словами, за молитовником, інакше). Робили це хоча б один раз упродовж останнього місяця майже дві треті респондентів - 62%, що на 19 відсоткових пунктів менше за відсоток тих людей, які зазначили про належність до певної релігії (табл. 1 і 2).
Давніше, ніж місяць тому, молилися вдома 11% респондентів; ніколи - 17%, що на 11 відсоткових пунктів переважає кількість тих, хто зазначили «не належу до жодної релігії і не є віруючою людиною» (табл. 1 і 2).
Таблиця 2. Молитва вдома
Чи молилися Ви (своїми словами, за молитовником, iнакше) ВДОМА хоча б один раз упродовж... | Відсоток | Кількість респондентів |
Останнього тижня | 44,2 | 887 |
Останнього місяця (але не останнього тижня) | 18,0 | 362 |
Останнього року (але не останнього місяця) | 6,0 | 120 |
Давніше, ніж рік тому (але не останнього року) | 4,6 | 92 |
Ніколи не молився / не молилася вдома | 16,7 | 337 |
Важко сказати [як варіант відповіді не пропонували] | 10,5 | 211 |
Разом* | 100,0 | 2009 |
*П'ятеро респондентів не дали відповіді на запитання.
Молитва вдома серед жінок і чоловіків
Жінки значно частіше зазначали більш нещодавній час молитви вдома, ніж чоловіки: 55% жінок і 31% зазначили, що молилися вдома хоча б один раз упродовж останнього тижня (своїми словами, за молитовником, інакше). Відсоток чоловіків, які ніколи не молилися вдома, у 2,5 рази перевищує відповідний відсоток жінок (25% чоловіків і 10% жінок). Чоловіки майже удвічі частіше, ніж жінки, зазначали, що їм важко визначити, як давно вони востаннє молилися: 14% чоловіків і 7,5% жінок (табл.3).
Таблиця 3. Молитва вдома серед жінок і чоловіків
Чи молилися Ви (своїми словами, за молитовником, інакше) ВДОМА хоча б один раз упродовж... | Чоловіки, % | Жінки, % | Усі респонденти |
Останнього тижня | 31,2 | 54,9 | 44,2 |
Останнього місяця (але не останнього тижня) | 17,0 | 18,9 | 18,0 |
Останнього року (але не останнього місяця) | 7,7 | 4,6 | 6,0 |
Давніше, ніж рік тому (але не останнього року) | 5,1 | 4,2 | 4,6 |
Ніколи не молився / не молилася вдома | 25,0 | 10,0 | 16,7 |
Важко сказати | 14,1 | 7,5 | 10,5 |
Разом | 100,0[1] | 100,0 | 100,0 |
Разом, осіб | 908 | 1103 | 2011 |
Молитва вдома серед різних вікових категорій
Літні люди значно частіше зазначали більш нещодавній час молитви вдома, ніж молодь. Відсоток людей найстаршої вікової категорії, які молилися бодай один раз упродовж останнього тижня, майже удвічі переважає аналогічний відсоток серед молоді: 66% респондентів віком 70 років і старше та 34% тих респондентів, яким 18-29 років. Однак, відмінність у показниках молитви вдома є меншою для цих вікових категоріях, якщо поглянути в перспективі місяця: 76% респондентів 70 років і старше та 54% віком 18-29 років молилися бодай один раз упродовж останнього місяця (табл. 4).
Таблиця 4. Молитва вдома за віковими категоріями
Чи молилися Ви (своїми словами, за молитовником, інакше) ВДОМА хоча б один раз упродовж... | Вікові категорії, % | Усі респонденти |
|||||
18-29 | 30-39 | 40-49 | 50-59 | 60-69 | 70 + | ||
Останнього тижня | 33,8 | 37,6 | 42,2 | 43,3 | 51,6 | 65,7 | 44,2 |
Останнього місяця (але не останнього тижня) | 20,6 | 18,0 | 22,3 | 19,4 | 14,5 | 10,5 | 18,0 |
Останнього року (але не останнього місяця) | 9,9 | 5,6 | 4,2 | 6,2 | 6,5 | 2,2 | 6,0 |
Давніше, ніж рік тому (але не останнього року) | 3,8 | 7,5 | 3,9 | 4,5 | 5,2 | 2,2 | 4,6 |
Ніколи не молився / не молилася вдома | 18,2 | 21,2 | 14,2 | 18,5 | 13,7 | 11,9 | 16,7 |
Важко сказати | 13,7 | 9,9 | 13,3 | 8,1 | 8,5 | 7,6 | 10,5 |
Разом | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Разом, осіб* | 423 | 372 | 332 | 356 | 248 | 277 | 2008 |
*Шестеро респондентів не дали відповіді на запитання.
2. Конфесійна належність і молитва в церкві серед християн
Серед тих, хто зазначили про належність до християнства, 88% вважають себе православними (70% від усіх опитаних), 8% – греко-католиками (6,4% від усіх опитаних). Лише 2,4% християн (1,9% респондентів загалом) не відносять себе до конкретної християнської конфесії.
Таблиця 5. Конфесійна належність
До якої християнської конфесiї Ви належите? (Запитання ставили лише тим, хто зазначили «християнство» як відповідь на запитання про належність до певної релігії.) | Кількість респондентів | Відсоток від тих, хто вважають себе християнами | Відсоток від усіх опитаних |
Православ'я | 1405 | 87,8 | 69,7 |
Греко-католицизм | 129 | 8,1 | 6,4 |
Протестантизм | 7 | 0,4 | 0,3 |
Римо-католицизм | 11 | 0,7 | 0,6 |
Iнша християнська конфесiя | 8 | 0,5 | 0,4 |
Я - просто християнин/християнка (не належу до конкретної християнської конфесії) | 38 | 2,4 | 1,9 |
Важко сказати [як варіант відповіді не пропонували] | 2 | 0,1 | 0,1 |
Разом християн | 1600 | 100,0 | 79,5 |
Респонденти, яким не ставили запитання | 414 | - | 20,5 |
Разом | 2014 | - | 100,0 |
Молитва в церкві (серед християн)
25% тих респондентів, які зазначили про свою належність до християнського віросповідання, повідомили, що молилися в церкві хоча б один раз упродовж останнього тижня (своїми словами, за молитовником, інакше). Робили це хоча б один раз упродовж останнього місяця майже дві треті християн - 62%[2]. Давніше, ніж місяць тому, молилися в церкві 23% християн, а ніколи - 8% (табл. 6).
Таблиця 6. Молитва в церкві серед християн
Чи молилися Ви (своїми словами, за молитовником, інакше) У ЦЕРКВI хоча б один раз упродовж...(Запитання ставили лише тим, хто зазначили «християнство» як відповідь на запитання про належність до певної релігії.) | Кількість респондентів | Відсоток від тих, хто вважають себе християнами |
Останнього тижня | 394 | 24,7 |
Останнього місяця (але не останнього тижня) | 599 | 37,5 |
Останнього року (але не останнього місяця) | 245 | 15,3 |
Давніше, ніж рік тому (але не останнього року) | 128 | 8,0 |
Ніколи не молився / не молилася в церкві | 121 | 7,6 |
Важко сказати [як варіант відповіді не пропонували] | 110 | 6,9 |
Разом* | 1597 | 100,0 |
*Троє респондентів не дали відповіді на запитання.
- 3. Релігійна, конфесійна та церковна належність: порівняння відповідей на різні запитання в межах одного опитування
Тим самим респондентам у межах одного опитування з інтервалом 20-30 хв. було поставлено різні формулювання запитання про релігійну, конфесійну та церковну належність. Спершу одне запитання (релігійно-конфесійна ідентифікація в один етап); далі (після низки запитань з інших тем) знову були поставлені запитання про релігійну ідентичність, але цього разу не одним запитанням, а шляхом поступового уточнення в три етапи (щоб ознайомитися з точними формулюваннями запитань, див. Додаток). У другому формулюванні православні церкви були наведені за абеткою назв. У першому – у тій послідовності, яку відтворено в таблиці нижче (табл. 7).
Скажiть, до якої конфесiї/церкви Ви належите...(Запитання ставили всім респондентам) | Осіб | % |
Українська православна церква (Київський патрiархат) | 920 | 45,7 |
Українська православна церква (Московський патрiархат) | 268 | 13,3 |
Українська автокефальна православна церква | 16 | 0,8 |
Греко-католицька церква | 120 | 5,9 |
Римо-католицька церква | 15 | 0,7 |
Протестантськi християнськi церкви | 20 | 1,0 |
Мусульманська | 4 | 0,2 |
Iнша конфесiя | 4 | 0,2 |
Вiруючий, але не належу до жодної конфесiї | 443 | 22,0 |
Iнша вiдповiдь* | 22 | 1,1 |
Невiруючий, атеїст | 109 | 5,4 |
Важко сказати / Не знаю | 74 | 3,7 |
Разом | 2014 | 100,0 |
*Варіанти, запропоновані респондентами в «Інша відповідь»: буддизм, єретик, «не ходжу», «особисте ставлення до релігії», «особисте ставлення до віри», «православная без разделения», «просто православний», реформатор, старообрядова віра, суботники, Українська Православна Церква, язичник.
У другому формулюванні запитання (релігійна ідентифікація в три етапи), коли УАПЦ була наведена в переліку православних церков першою, її обрали у 5,2 рази більше респондентів, ніж коли вона була третьою в загальному переліку різних релігійних, конфесійних і церковних ідентичностей (табл. 7, 8 і 9). У практиці репрезентативних опитувань відомо, що підвищена ймовірність обрання першої відповіді властива тим ситуаціям, коли респонденти не певні щодо відповіді (наприклад, це можна бачити також на прикладі електоральних опитувань).
З тих, хто в першому формулюванні запитання задекларували належність до УПЦ КП, повторно зазначили ту саму належність 79% респондентів; щодо УПЦ МП аналогічний показник - 74%; УГКЦ - 92%[3], тобто серед вірян УГКЦ рівень стабільності відповідей був вищим, ніж у найбільших православних церков, хоча і не 100% (табл. 8).
В обох формулюваннях запитання кількість респондентів, які віднесли себе до УПЦ КП, у понад тричі переважає кількість тих, хто віднесли себе до УПЦ МП. Так само, якщо відібрати лише тих респондентів, які двічі задекларували належність до тієї самої Церкви - УПЦ КП або МП (табл. 8).
Церкви(за абеткою) | Перше формулювання (одне запитання; ідентичне 2010 р.) | Друге формулювання (три запитання) | Відповідь збігається в обох формулюваннях | Відсоток респондентів, які повторно задекларували ту саму ідентичність, % | |||
Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | ||
Українська Автокефальна Православна Церква3 | 16 | 0,8 | 83 | 4,1 | 11 | 0,5 | - |
Українська Греко-Католицька Церква | 120 | 5,9 | 129 | 6,4 | 110 | 5,5 | 92,0 |
Українська Православна Церква (Київський Патріархат) | 920 | 45,7 | 782 | 38,8 | 723 | 35,9 | 78,6 |
Українська Православна Церква (Московський Патріархат) | 268 | 13,3 | 224 | 11,1 | 198 | 9,8 | 73,9 |
… | … | … | …. | … | … | … | … |
Разом | 2014 | 100,0 | 2014 | 100,0 | 2014 | 100,0 | - |
Співвідношення респондентів, які декларували належність до УПЦ КП та УПЦ МП, разів | 3,43 | 3,49 | 3,65 | - |
Не оминути увагою контраст у співвідношенні даних державної статистики щодо Церков Московського та Київського Патріархатів і відповідей респондентів щодо їхньої церковної належності. Згідно з даними Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України (Звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 01.01.2016) кількість священників УПЦ МП у понад тричі перевищує кількість священників УПЦ КП (10 169 і 3 332 осіб відповідно), кількість діючих релігійних громад – у понад 2,5 рази (12 167 і 4 658 відповідно)[4]. Імовірно, контраст спричинений поєднанням проукраїнської орієнтації респондентів із кількома іншими факторами. Серед можливих причин недостатня поінформованість щодо офіційної назви Української Православної Церкви Московського Патріархату та мовні практики в ній.Її офіційною назвою є «Українська Православна Церква» (без жодних уточнень про афіліацію з Московським Патріархатом). Відповідно, бачачи на вході до храму «Українська Православна Церква», не всі віряни ідентифікують її як Московського Патріархату. Водночас можна натрапити на помилкове очікування, що церкви Московського Патріархату неодмінно російськомовні. Насправді ж вивіска на храмі «Українська Православна Церква» часто саме українською мовою і чимало священників УПЦ МП спілкуються з вірянами українською. Служба в УПЦ МП провадиться здебільшого церковнослов¢янською мовою, але також і українською. Тож, можливо, за мовною ознакою деякі респонденти, знову-таки, можуть віднести відвідану ними церкву до Київського Патріархату, хоча насправді вона належить до Московського. Водночас не варто виключати й інші фактори: політичний вплив на формування державної статистики, а також те, що наявна кількість церков значною мірою залежить від доступних політичних і фінансових ресурсів, а не лише від кількості вірян.
До якої православної церкви Ви належите? (Запитання ставили лише тим, хто зазначили «православ¢я» як відповідь на запитання про належність до певної християнської конфесії.) | Осіб | Відсоток від усіх опитаних | Відсоток від тих, хто вважають себе православними |
Українська Автокефальна Православна Церква | 84 | 4,2 | 6,0 |
Українська Православна Церква (Київський Патрiархат) | 782 | 38,8 | 56,3 |
Українська Православна Церква (Московський Патрiархат) | 223 | 11,1 | 16,0 |
Iнша православна церква | 15 | 0,7 | 1,1 |
Я - просто православний/православна (не належу до конкретної православної церкви) | 270 | 13,4 | 19,4 |
Важко сказати [як варіант відповіді не пропонували] | 17 | 0,8 | 1,2 |
Разом* | 1389 | 69,0 | 100,0 |
*У 16 анкетах відсутня відповідь на запитання.
Станом на травень 2016 року частка вірян УПЦ МП є дещо меншою, ніж у червні 2010 року; в УПЦ КП – навпаки, вона є більшою[6]. Для порівняння було використано відповіді на ідентично сформульовані запитання та варіанти відповідей (зокрема ідентична послідовність варіантів відповідей).
Скажіть, до якої конфесії/церкви Ви належите ? (Результати опитувань КМІС, проведених у червні 2010 та травні 2016 років) | Кількість респондентів | Відсоток | Різниця відсотків | ||
Варіанти відповідей / Рік опитування | 2010 | 2016 | 2010 | 2016 | |
Українська православна церква (Київський патрiархат) | 552 | 917 | 34,2 | 48,7 | 14,5 |
Українська православна церква (Московський патрiархат) | 293 | 234 | 18,2 | 12,4 | -5,8 |
Українська автокефальна православна церква | 38 | 16 | 2,4 | 0,8 | -1,5 |
Греко-католицька церква | 148 | 120 | 9,1 | 6,4 | -2,8 |
Римо-католицька церква | 8 | 15 | 0,5 | 0,8 | 0,3 |
Протестантськi християнськi церкви | 13 | 20 | 0,8 | 1,1 | 0,3 |
Мусульманська | 11 | 4 | 0,7 | 0,2 | -0,4 |
Iнша конфесiя | 15 | 4 | 0,9 | 0,2 | -0,7 |
Вiруючий, але не належу до жодної конфесiї | 385 | 386 | 23,8 | 20,5 | -3,3 |
Iнша вiдповiдь | 11 | 20 | 0,7 | 1,1 | 0,3 |
Невiруючий, атеїст | 111 | 88 | 6,9 | 4,7 | -2,2 |
Важко сказати / Не знаю | 29 | 59 | 1,8 | 3,1 | 1,4 |
Разом | 1614 | 1881 | 100,0 | 100,0 |
- 4. Порівняння складу вірян українських православних Церков Київського та Московського патріархатів (травень 2016)
Соціально-демографічні характеристики
Соціально-демографічні характеристики вірян двох найбільших церков є значною мірою подібними. Немає суттєвих відмінностей серед вірян УПЦ КП та УПЦ КП за віком та розподілом населення на дві категорії - сільське та міське (табл. 11 і 12). Однак, порівняно з УПЦ КП, в УПЦ МП дещо більша частка населення у містах із населенням 100-499 тисяч[7] (табл. 13).
Таблиця 11. Віряни УПЦ КП та МП: розподіл за віковими категоріями
Вікова категорія | До якої православної церкви Ви належите? | Усі респонденти | ||||
УПЦ КП | УПЦ МП | |||||
Осіб | Відсоток | Осіб | Відсоток | Осіб | Відсоток | |
18-29 | 145 | 20,1 | 39 | 19,7 | 426 | 21,1 |
30-39 | 133 | 18,4 | 31 | 15,7 | 372 | 18,5 |
40-49 | 115 | 15,9 | 33 | 16,7 | 333 | 16,6 |
50-59 | 118 | 16,3 | 35 | 17,7 | 357 | 17,7 |
60-69 | 95 | 13,1 | 27 | 13,6 | 249 | 12,4 |
70 + | 117 | 16,2 | 33 | 16,7 | 277 | 13,8 |
Разом | 723 | 100,0 | 198 | 100,0 | 2014 | 100,0 |
Таблиця 12. Віряни УПЦ КП та МП: сільське та міське населення
Міське та сільське населення | До якої православної церкви Ви належите? | Усі респонденти | ||||
УПЦ КП | УПЦ МП | |||||
Осіб | Відсоток | Осіб | Відсоток | Осіб | Відсоток | |
Міське | 430 | 59,5 | 113 | 57,1 | 1334 | 66,2 |
Сільське | 293 | 40,5 | 85 | 42,9 | 680 | 33,8 |
Разом | 723 | 100 | 198 | 100 | 2014 | 100,0 |
Таблиця 13. Віряни УПЦ КП та МП: розподіл за типом населеного пункту
Тип і розмір населеного пункту | До якої православної церкви Ви належите? | Усі респонденти | ||||
УПЦ КП | УПЦ МП | |||||
Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | |
Село | 293 | 40,5 | 85 | 42,9 | 680 | 33,8 |
Селище мiського типу | 36 | 5,0 | 5 | 2,5 | 108 | 5,4 |
Маленьке мiсто (до 20 тисяч мешканцiв) | 34 | 4,7 | 5 | 2,5 | 81 | 4,0 |
Середнє мiсто (20-49 тис.) | 57 | 7,9 | 4 | 2,0 | 133 | 6,6 |
Мiсто з населенням 50-99 тис. | 9 | 1,2 | 0 | 0,0 | 44 | 2,2 |
Велике мiсто (100-499 тис.) | 153 | 21,2 | 66 | 33,3 | 511 | 25,4 |
Дуже велике мiсто (понад 500 тис.) | 141 | 19,5 | 33 | 16,7 | 456 | 22,6 |
Разом | 723 | 100,0 | 198 | 100,0 | 2014 | 100,0 |
Порівняно з вірянами УПЦ КП, віряни УПЦ МП зазначали дещо вищий рівень освіти та дещо нижчий рівень доходів; однак, ці відмінності є статистично значимими лише з імовірністю 0,95, але не з імовірністю 0,99 (табл. 14 і 15).
Таблиця 14. Віряни УПЦ КП та МП: за рівнем освіти
Яка у Вас освiта? | До якої православної церкви Ви належите? | Усі респонденти | ||||
УПЦ КП | УПЦ МП | |||||
Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | |
Початкова (менше 7 класiв) | 12 | 1,7 | 5 | 2,5 | 32 | 1,6 |
Неповна середня (менше 10 класiв) | 21 | 2,9 | 8 | 4,1 | 57 | 2,8 |
РУ, ФЗУ, ПТУ пiсля 7-8 класiв | 29 | 4,1 | 2 | 1,0 | 54 | 2,7 |
Повна середня, загальна (10-11 класiв) | 132 | 18,4 | 32 | 16,2 | 357 | 17,9 |
СПТУ, ПТУ пiсля 10-11 класiв | 78 | 10,9 | 17 | 8,6 | 201 | 10,1 |
Середня спецiальна (технiкум тощо) | 234 | 32,7 | 55 | 27,9 | 621 | 31,1 |
Неповна вища (3 курси i бiльше) | 34 | 4,7 | 12 | 6,1 | 90 | 4,5 |
Повна вища | 175 | 24,4 | 66 | 33,5 | 583 | 29,2 |
Важко сказати / Не знаю | 1 | 0,1 | 0 | 0,0 | 1 | 0,0 |
Разом* | 716 | 100,0 | 197 | 100,0 | 1995 | 100,0 |
*Тут і далі, якщо кількість респондентів у категорії УПЦ КП менша за 723 або в категорії УПЦ МП менша за 198, це означає, що в частині анкет відповідь на запитання відсутня.
Таблиця 15. Віряни УПЦ КП та МП: за рівнем доходів сім¢ї
Враховуючи всi доходи i грошовi надходження всiх членiв вашої сiм'ї за 1 мiсяць, до якої iз груп за доходом належить Ваша сiм'я? | До якої православної церкви Ви належите? | Усі респонденти | ||||
УПЦ КП | УПЦ МП | |||||
Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | |
Не бiльше 1000 грн. | 17 | 2,4 | 6 | 3,0 | 58 | 2,9 |
1001 - 2000 грн. | 147 | 20,3 | 47 | 23,7 | 345 | 17,1 |
2001 - 3000 грн. | 116 | 16,0 | 42 | 21,2 | 344 | 17,1 |
3001 - 4000 грн. | 91 | 12,6 | 21 | 10,6 | 276 | 13,7 |
4001 - 5000 грн. | 78 | 10,8 | 13 | 6,6 | 185 | 9,2 |
5001 - 6000 грн. | 55 | 7,6 | 12 | 6,1 | 178 | 8,8 |
6001 - 8000 грн. | 23 | 3,2 | 8 | 4,0 | 77 | 3,8 |
8001 - 10000 грн. | 10 | 1,4 | 5 | 2,5 | 36 | 1,8 |
Понад 10000 грн. | 7 | 1,0 | 0 | 0,0 | 22 | 1,1 |
Важко сказати | 77 | 10,7 | 25 | 12,6 | 192 | 9,5 |
Відмова від відповіді | 102 | 14,1 | 19 | 9,6 | 301 | 14,9 |
Разом | 723 | 100,0 | 198 | 100,0 | 2014 | 100,0 |
Віряни УПЦ МП більшою мірою присутні у Східному макрорегіоні, УПЦ КП - у Південному та Центральному макрорегіонах[8] (табл. 16-А та 16-Б).
Макрорегіони* | До якої православної церкви Ви належите? | Віряни обох церков | ||||
УПЦ КП | УПЦ МП | |||||
Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | |
Західний | 212 | 29,3 | 66 | 33,3 | 543 | 27,0 |
Центральний | 285 | 39,4 | 62 | 31,3 | 703 | 34,9 |
Південний | 167 | 23,1 | 38 | 19,2 | 504 | 25,0 |
Східний | 59 | 8,2 | 32 | 16,2 | 263 | 13,1 |
Разом | 723 | 100,0 | 198 | 100,0 | 2014 | 100,0 |
Макрорегіони* | До якої православної церкви Ви належите? | Віряни обох церков | ||||
УПЦ КП | УПЦ МП | |||||
Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | |
Західний | 212 | 76,3 | 66 | 23,7 | 278 | 100,0 |
Центральний | 285 | 82,1 | 62 | 17,9 | 347 | 100,0 |
Південний | 167 | 81,5 | 38 | 18,5 | 205 | 100,0 |
Східний | 59 | 64,8 | 32 | 35,2 | 91 | 100,0 |
Разом | 723 | 78,5 | 198 | 21,5 | 921 | 100,0 |
* Західний: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області.
Центральний: Київ та Київська область Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська та Чернігівська області.
Південний: Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області.
Східний: Донецька, Луганська, Харківська області.
Мовні преференції, національна ідентичність
та погляди щодо зовнішньої політики України
Суттєві відмінності у мовних преференціях серед вірян УПЦ КП й МП не були виявлені. Віряни УПЦ МП дещо більшою мірою зазначали про зручність спілкування російською мовою (табл. 17-А і 18-Б; відмінність статистично значима з імовірністю 0,95, але не 0,99). Однак, загалом розподіл відповідей є доволі близьким і в разі об¢єднання варіантів відповідей у дві категорії - преференція щодо української або російської мови - дані можна інтерпретувати таким чином, що в обох Церквах більшість респондентів віддали перевагу спілкуванню українською: 64% в УПЦ КП та 59% в УПЦ МП (табл. 17-Б).
Таблиця 17-А. Віряни УПЦ КП та МП: за мовними преференціями[9]
Якою мовою респонденту зручнiше розмовляти | До якої православної церкви Ви належите? | Усі респонденти | ||||
УПЦ КП | УПЦ МП | |||||
Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | |
Українською | 414 | 57,3 | 95 | 48,0 | 957 | 47,5 |
На русском | 227 | 31,4 | 79 | 39,9 | 805 | 40,0 |
Однаково, але частiше розмовляє українською | 44 | 6,1 | 16 | 8,1 | 130 | 6,5 |
Важко сказати - вiдповiдає українською | 5 | 0,7 | 5 | 2,5 | 27 | 1,3 |
Одинаково, но чаще разговаривает на русском | 32 | 4,4 | 2 | 1,0 | 82 | 4,1 |
Трудно сказать - отвечает на русском | 1 | 0,1 | 1 | 0,5 | 12 | 0,6 |
Разом | 723 | 100,0 | 198 | 100,0 | 2014 | 100,0 |
Таблиця 17-Б. Віряни УПЦ КП та МП: за мовними преференціями
Якою мовою респонденту зручнiше розмовляти (об'єднані варіанти відповідей) | До якої православної церкви Ви належите? | Усі респонденти | ||||
УПЦ КП | УПЦ МП | |||||
Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | |
Українською* | 463 | 64,0 | 116 | 58,6 | 1114 | 55,3 |
Російською** | 260 | 36,0 | 82 | 41,4 | 900 | 44,7 |
Разом | 723 | 100,0 | 198 | 100,0 | 2014 | 100,0 |
* Об¢єднані відповіді: «українською», «однаково, але частіше розмовляє українською», «важко сказати -відповідає українською».
** Об¢єднані відповіді: «на русском», «одинаково, но чаще разговаривает на русском», «трудно сказать – отвечает на русском».
Хоча більшість вірян як УПЦ МП, так і УПЦ КП вважають себе українцями, серед вірян УПЦ МП українська ідентичність є дещо менш вираженою (відмінність статистично значима з імовірністю 0,99). Однак, в обох Церквах переважна більшість зазначили, що вважають себе «тільки українцем/українкою»: 90% вірян УПЦ КП та 76% вірян УПЦ МП (табл. 18).
Таблиця 18. Віряни УПЦ КП та МП: за національною ідентичністю
Я прошу Вас вiдповiсти ще на одне запитання стосовно нацiональної приналежностi, щоб записати її по можливостi точнiше. Це пов'язано з тим, що деякi люди вважають себе приналежними одночасно до декiлькох нацiональностей. | До якої православної церкви Ви належите? | Усі респонденти | ||||
УПЦ КП | УПЦ МП | |||||
Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | |
Тiльки українцем (кою) | 642 | 89,7 | 143 | 75,7 | 1668 | 84,7 |
I українцем (кою), i росiянином (кою), але бiльше українцем | 43 | 6,0 | 12 | 6,3 | 132 | 6,7 |
Однаковою мiрою i українцем (кою) i росiянином (кою) | 25 | 3,5 | 15 | 7,9 | 97 | 4,9 |
I росiянином (кою), i українцем (кою), але бiльше росiянином | 2 | 0,3 | 10 | 5,3 | 35 | 1,8 |
Тiльки росiянином (кою) | 2 | 0,3 | 9 | 4,8 | 32 | 1,6 |
Інша відповідь | 2 | 0,3 | 0 | 0,0 | 5 | 0,2 |
Разом | 716 | 100,0 | 189 | 100,0 | 1968 | 100,0 |
Хоча віряни обох Церков не підтримують об¢єднання України та Росії в одну державу, є суттєві відмінності в поглядах щодо зовнішньої політики. Більшість вірян УПЦ КП вважають, що «відносини України з Росією мають бути такими ж, як з іншими» (54%), а більшість вірян УПЦ МП - що «Україна та Росія мають бути незалежними, але дружніми державами» (59%). Відмінність відповідей на варіант відповіді «Україна та Росія мають об¢єднатися в одну державу» є статистично значимою на рівні 0,95, але не 0,99; при цьому в обох церквах вірян з такими поглядами є низьким: 2,2% серед вірян УПЦ КП та 5,6% серед вірян УПЦ МП (табл. 19).
Якими б Ви хотiли бачити вiдносини України з Росiєю? | До якої православної церкви Ви належите? | Усі респонденти | ||||
УПЦ КП | УПЦ МП | |||||
Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | |
Вiдносини України з Росiєю мають бути такими ж, як з iншими | 387 | 53,8 | 58 | 29,4 | 917 | 46,0 |
Україна й Росiя мають бути незалежними, але дружнiми державами | 272 | 37,8 | 116 | 58,9 | 858 | 43,0 |
Україна й Росiя мають об'єднатися в одну державу | 16 | 2,2 | 11 | 5,6 | 62 | 3,1 |
Важко сказати / Не знаю | 44 | 6,1 | 12 | 6,1 | 159 | 7,9 |
Разом | 719 | 100,0 | 197 | 100,0 | 1996 | 100,0 |
Підтримують приєднання України до Європейського Союзу більшість вірян УПЦ МП (58%) і третина вірян УПЦ МП (33%). Приблизно одна п¢ята вірян УПЦ МП (21%) висловилися за приєднання України до Митного союзу - це майже втричі вищий показник, ніж для вірян УПЦ КП, для яких аналогічний показник становить 7,5% (табл. 20).
Як Ви вважаєте, яким напрямком зовнішньої політики має йти Україна? | До якої православної церкви Ви належите? | Усі респонденти | ||||
УПЦ КП | УПЦ МП | |||||
Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | |
Приєднання до Європейського Союзу | 421 | 58,2 | 65 | 33,0 | 960 | 47,7 |
Приєднання до Митного союзу Росiї, Бiлорусi, Казахстану, Киргизії та Вірменії | 54 | 7,5 | 42 | 21,3 | 272 | 13,5 |
Неприєднання анi до Європейського Союзу, анi до Митного Союзу | 159 | 22,0 | 66 | 33,5 | 531 | 26,4 |
Важко сказати / Не знаю | 89 | 12,3 | 24 | 12,2 | 250 | 12,4 |
Разом | 723 | 100,0 | 197 | 100,0 | 2013 | 100,0 |