святі

Іван Хреститель, якого називають Предтечею, своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад богопосвятного життя. Він закликав людей до покаяння, кажучи: «Слідом за мною іде сильніший від мене, що йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця його сандалів. Я вас христив водою, а він христитиме Святим Духом» (Марка 1, 7-8).

За Божим об’явленням два монахи віднайшли чесну голову Івана Хрестителя. Це було першим віднайденням Його голови.

Народилася Єлизавета (1271–1336) в сім’ї короля Арагонії Педро ІІІ Великого й Констанції, доньки короля Саксонії. Ім’я отримала на честь тітки – святої Єлизавети Угорської, канонізованої 1235 року.

Томас Мор (1478–1535) народився в заможній лондонській сім’ї. Отримав добру освіту, навчався в Оксфорді, однак за наполегливістю батька мусив полишити свої вподобання і розпочати вивчаення права. Добре знав грецьку мову та підтримував стосунки з визначними людьми свого часу, особливо з Еразмом Ротердамським. Скуштував монашого життя у картузів, відкрив покликання, як світської людини, але приєднався до світських францисканців. В 1505 році одружився, мав чотири доньки, однак в 1511 році дружина померла.

Народилася Єлизавета (1129–1164) в Бонні, у німецькій сім’ї, залученій у життя Церкви.

У 12 років дівчинку, змалку тиху й терпливу, віддали на виховання в бенедиктинський монастир у містечку Шонау. Тут вона відкрила покликання й 1147 року приєдналася до сестер. Її аскезу й умертвіння поглиблювала тяжка тривала хвороба, яка завдавала дівчині не лише тілесного болю, а й психічних страждань. 1152 рік став для Єлизавети переломним: фізичні страждання призвели до нервового зриву. Проте опісля Господь обрадував її благодаттю містичних досвідів.

Фернандо ді Бульоєс (1195–1231) народився в Лісабоні (Португалія), у шляхетній родині.

У 15 років вступив в орден каноніків регулярних святого Августина, далі навчався в Коїмбрі. Отримав грунтовні знання з біблістики, патрології, природничих наук, добре знав латину. 1220 року, невдовзі після свячень, став свідком повернення тіл францисканських місіонерів-мучеників. Запрагнув наслідувати їхній запал і приєднався до братів менших, узявши ім’я Антоній. Одразу був висланий на місію, однак повернувся через стан здоров’я.

Філософ і християнський апологет, святий Юстин, народився близько 100 року в місті Флавіа Неаполіс (Сихем, нині Наблус, Палестина). Походив із римської аристократичної родини, яка підтримувала поганську релігію імперії. 

У молодому віці Юстин навчався в різних філософських школах: Платона, Аристотеля, Піфагора, епікурейців та стоїків. Однак, жвавий і допитливий розум святого залишався незадоволеним. Так, у пошуках знань, святий Юстин не оминув знайомство із тогочасними релігіями, у тому числі з юдаїзмом та християнством.

Народився Беда (672–735) в Нортумбрії (Англія). Семилітнім хлопчиком батьки послали його здобувати освіту в бенедиктинців.

Народився Бернардин (1380–1444) у шляхетній родині в місцевості Масса-Мариттіма (Італія). У шість років залишився повним сиротою, і його взяв на виховання дядько, який мешкав у Сієні.

Бернардин ходив у парафіяльну школу, а згодом вивчав у Сієнському університеті канонічне право й теологію. У 20 років приєднався до спільноти, яка допомагала хворим на чуму; під час епідемії заразився сам, але одужав.