Вже кілька днів поспіль авіація сирійського режиму завдає ударів в житлових районах Алеппо, великого міста на півночі країни. Про це повідомляють численні свідки руйнувань. Про точну кількість жертв наразі невідомо: за останні дні в результаті нападів загинули принаймні 100 осіб, серед них близько тридцяти дітей. Мелькитський архиєпископ Алеппо монс. Жан-Клеман Жанбар повідомив в інтерв'ю кореспонденту Радіо Ватикану:
«Кулі та бомби летять з усіх боків. Дуже багато людей загинули, знищено багато будівель. Зараз ця війна йде в місті, повному людей, і в якийсь момент вже не можливо зрозуміти, звідки ведеться вогонь і бомбардування: з повітря, з гармат, танків чи мінометів... Бойові дії не оминають навіть шкіл: як правило, вони стають жертвами руйнувань і бомбардувань з боку опозиції. Багато повстанців намагаються змішатися з мирним населенням, а це провокує зачистку місцевості й загибель багатьох мирних жителів: дітей, чоловіків, жінок».

До цього слід додати труднощі християнських громад в багатьох населених пунктах, зайнятих ісламістами, які прагнуть нав'язати закони Корану. Монс. Жан-Клеман Жанбар зазначив, що, «за повідомленням одного сирійського священика, в християнському селі йому не дозволили залишити виставленими на огляд хрести і проявляти будь-які християнські знаки. Жінки обов'язково повинні виходити на вулицю з накидкою, заборонено дзвонити у церковні дзвони».

У ці дні закривавлена, змучена країна готується до Різдва. Мелькитський архиєпископ Алеппо зазначив: «Ці свята дарують надію на те, що всім залученим у конфлікт сторонам вистачить мудрості та благих намірів для участі в мирній конференції щодо Сирії "Женева-2". Ми сподіваємося, що ця зустріч зможе подарувати нам початок миру і загальної згоди. Однак, проблема полягає в тому, що в конфлікт вплуталися не тільки сирійці, а й фундаменталісти - салафіти, які прибули в країну з усіх боків: їх десятки тисяч.

Ситуація в країні постійно ускладнюється, і багатьом здається, що війна спрямована на пряме знищення Сирії, а зовсім не покликана сприяти поліпшенню, реформам або формуванню країни, в якій всі ми зможемо жити в мирі та спокої. Це швидше за все подібне на Вавилонську вежу або на середньовічні навали варварів. Більше того, - з гіркотою зауважив монс. Жан-Клеман Жанбар, - не думаю, що вони принесли стільки горя і стільки руйнувань...»

За матеріалами http://ru.radiovaticana.va