«Ми всі покликані потішати наших братів, свідчити про те, що тільки Бог може усунути причини екзистенціальних і духовних драм», - сказав Папа Франциск перед молитвою "Ангел Господній" 7 грудня 2014 року. Він закликав віруючих, присутніх на площі св. Петра, щоб проголошували послання втіхи всім людям.

«Ця неділя є другим етапом періоду Адвенту - чудесного часу, який пробуджує в нас очікування на повторне пришестя Христа і пам'ять Його історичного перебування. Сьогоднішня літургія нагадує нам послання, сповнене надії. Запрошення Господа, яке Він висловив устами пророка Ісаї: «втішайте, втішайте народ Мій! - говорить Ваш Бог» (Іс. 40,1). Цими словами відкривається «Книга втіхи», в якій пророк звертається до народу у вигнанні з радісним проголошенням його звільнення. Час печалі завершився; народ ізраїльський може з довірою дивитися в майбутнє, його чекає, нарешті, повернення на батьківщину. І заради цього люди покликані до того, щоб Господь їх втішав.

Ісая звертається до людей, які пройшли через темний період, переживши  дуже важке випробування; але тепер настав час розради. Місце печалі і страху заповнила радість, тому що Сам Господь буде правити своїм народом на шляху до звільнення і спасіння. В який спосіб це зробить? Зробить із занепокоєнням і ніжністю пастиря, який піклується про своє стадо. Він дійсно забезпечить єдність і безпеку для стада, буде його пасти, розсіяних овець збере в безпечній вівчарні,  буде звертати особливу увагу на найбільш вразливих і слабких овець. (Іс. 40,11). Таким буде ставлення Бога до нас, Його створіння. Тому пророк закликає тих, хто його слухає - включно з нами - поширювати сьогодні між всіма це послання надії: послання, що Бог нас втішає і створює місце для втіхи, яка приходить від Господа.

Але ми не можемо бути посланцями втіхи Бога, якщо ми першими не будемо відчувати радість бути потішеними і любими  Богом. Це відбувається тоді, коли ми слухаємо Його Слово, Євангеліє, яке ми повинні носити в кишені: не забуваємо про це! Євангеліє - в кишені або в сумці, щоб його постійно читати. І це дасть нам втіху: якщо залишаємося в тихій молитві в Його присутності, якщо Його зустрічаємо в Євхаристії або в Таїнстві прощення. Це все нас втішає.

Дозволимо, щоб заклик Ісаї – «втішайте, втішайте народ Мій» - звучав у наших серцях в цьому періоді Адвенту. Нам потрібні люди, які були б свідками милосердя і ніжності Господа, Який пробуджує розчарованих, відроджує тих, хто впав у відчай. Він запалює вогонь надії. Не ми. Багато ситуацій вимагають нашого втішного свідоцтва: бути радісними і тими, хто потішає. Я думаю про тих, хто пригноблений стражданнями, несправедливостями і зловживаннями. Тих, що стали рабами грошей, влади, успіху і слави. Бідні, вони мають спотворені втіхи, не ті справжні, які дає Господь. Ми всі покликані потішати наших братів, свідчити про те, що тільки Бог може усунути причини екзистенціальних і духовних драм. Він може зробити це. Він потужний.

Послання Ісаї, яке звучить в цю другу неділю Адвенту, є бальзамом на наші рани і стимулом для ретельної підготовки шляхів Господу. Пророк дійсно говорить сьогодні до наших сердець, щоб оголосити, що Бог забуває наші гріхи і нас втішає. Коли ми довіримо себе Йому зі смиренням і з розкаяним серцем, Він зруйнує стіни зла, заповнить ями нашої бездіяльності, переламає хребти марнославства і зарозумілості і відкриє шлях до зустрічі з Ним. Дуже цікаво, що ми багато разів боїмося розради, бути втішеними. Навпаки, ми відчуваємо себе більш безпечно в печалі і болю. Знаєте чому? Тому, що в печалі ми відчуваємо себе майже героями. Проте в розрадах Святий Дух є героєм! Це Він нас втішає, Він дає нам мужність вийти з себе самих. Він веде нас до джерела істинної втіхи, тобто до Отця. І це є наверненням. Будь ласка, дозвольте, щоб Господь вас втішав!

Діва Марія є шляхом, який сам Бог приготував для свого приходу в світ. Доручимо Їй очікування порятунку та миру всіх чоловіків і жінок нашого часу», - сказав перед Маріїною молитвою Понтифік.

Як звичайно, після "Ангел Господній" Франциск привітав віруючих, побажав їм гарної і спокійної неділі. Папа попросив їх, щоб не забували молитися за нього.