Помилкова інтерпретація ІІ Ватиканського Собору є причиною демографічного колапсу, який досі відчувають монаші ордени – вважає о. Ангел Парділла. Видавництво Ватикану опублікувало його книгу під назвою «Реалії богопосвяченого життя» (La realtà della vita religiosa), в якій він робить баланс післясоборних змін у цьому секторі церковного життя.

Він нагадує, що після Собору не вистачало в орденах чіткості щодо їхньої ідентичності. У результаті, богопосвячене життя було на одному рівні з іншими покликаннями або навіть як щось гірше. На думку іспанського кларитина, поновна інтерпретація Собору є необхідною для того, щоби випрацювати більш ефективне душпастирство покликань і подолати нинішню кризу.

О. Парділла вираховує, що в післясоборному півстолітті чоловічі згромадження втратили 39,58% членів, а жіночі – 44,61%. Він нагадує, що Собор застав ордени в повному розквіті, а перша криза настала в першому десятилітті після Собору. Кількість монахів тоді зменшилася на 18,51%, а монахинь на 9,72%.

О. Парділла каже, що в статистиках, як і раніше, передують єзуїти, хоча їхня кількість за останні 50 років зменшилася більш ніж на половину (53,54%). Їх є 16 740. Наступні є салезіанці (15 270 – 30,72 %) і брати менші (13.632 – 49,52%). Щодо жіночних згромаджень, то найбільше є шариток, 16 179, хоча і це згромадження зменшилося в післясоборному півстолітті на 64,08%. На другому місці салезіанки (13 057 – 30,40%), а на третьому босі кармелітки, які впродовж 50 років зменшилися лише на 5,15%. Їх є 10 504.