«Вступ країн Центральної і Східної Європи до Європейського Союзу є результатом мирної революції, яка відбулася в колишніх комуністичних країнах 1989 року». Про це нагадав голова Комісії єпископатів Європейського Союзу в спеціальному посланні з нагоди 10-ої річниці історичного приєднання до ЄС 2004 року Чехії, Кіпру, Естонії, Латвії, Литви, Мальти, Польщі, Словаччини, Словенії та Угорщини. Кардинал Рейнхард Маркс зазначає, що це було безпрецедентне повторне об'єднання Європи, як географічно, так і за кількістю жителів. Об’єднання відбулося завдяки «боротьбі за відновлення свободи, щоб ці країни змогли стати членами політичної спільноти європейської родини».

З іншого боку, прийняття цієї групи країн було дуже складним завданням для Заходу, своєрідним «відновленням спільноти після десятиліть поділу континенту».

«Цей виклик створення спільноти Сходу і Заходу залишається й досі», – каже німецький кардинал. Йдеться про вимоги зближення, поєднання та об'єднання попри поділи, що виникають внаслідок різниці досвіду та різноманітності думок і способів мислення.

За словами голови COMECE, важливу роль тут мають Церкви Старого континенту. Кардинал Маркс також нагадує постать Івана Павла II і його роль у поваленні комунізму і відкриття шляху до об'єднання Європи. В основі тут є ідея святого Папи, що «Східна і Західна Європа – це дві різні складові, різні, але належать до того ж живого організму і залежать одна від одної». Отже, підтримати спадщину Івана Павла II для політиків, як і для Церков, означає «йти далі на Сході й Заході дорогою правдивої єдності Європи», – пише кардинал Маркс з нагоди 10-ої річниці розширення ЄС на Схід.

За матеріалами: pl.radiovaticana.va