Такими словами звернувся єпарх Стрийський Преосвященний владика Тарас (Сеньків) до священнослужителів, зібраних на V Всеукраїнській прощі духовенства УГКЦ, яка відбулася 1 червня 2015 року у Перемишлянах. Розпочинаючи своє звернення до присутніх священнослужителів біля памятника блаженному священномученикові Омеляну Ковчу, який є покровителем духовенства УГКЦ, владика Тарас заначив: «Слова іспиту сумління, який написав блаженний священномученик Омелян Ковч, торують свій шлях до кожного священичого серця. Колись тихо, колись голосно, колись успішно, колись не так. Причин може бути багато, можливо навіть тому, що часи змінюються і цей іспит совісті потрібно нам дописувати іншими словами, але попри все, в цих словах є щось, що дуже тісно єднає його епоху і нашу, цей час, в якому живемо. Я б назвав це словами – «Не будьте байдужі!».

«Байдужість може бути різна: можна обмежитися на мінімум зі своїх функцій, розділяючи тих, хто приходить до мене, на своїх і чужих; можна потрактувати своє священиче покликання як спосіб благополучно і комфортно пройти свій життєвий шлях. Хоча - це мрія, яку ще нікому не вдалося здійснити. Але, попри все це, байдужість є смертю для того, до чого Господь нас покликав, коли сказав: «Будьте всім для всіх».

«В Христі-Богочоловіці нам об’являється правда про Бога і людину. Ця правда болюча тому, що вона вимагає жертви. Але в цій жертві першим виступає Бог, як той, хто є для нас, котрого не треба шукати, котрий приходить сам, і є завжди перший. Людина, як відблиск Божого образу і подоби, теж здійснюється в своїй повноті тоді, коли її життя стає даром для інших. І на прикладі життя блаженного о. Омеляна Ковча, «бути для інших» - є  здійсненням цього заклику - не бути байдужими. Часи були важкі, але він зумів знайти шлях до кожного, щоб об’явити кожному те, що Бог є добрий, є для нас, і навіть в концтаборі, де він завершив свій життєвий шлях, він був усім для всіх – парохом Майданека, який, навіть по смерті, свій прах змішав з прахом своїх парафіян», - наголосив Архиєрей.

«Ми живемо в часі іншому від того, в якому жив отець Омелян. Можливо ми не маємо Майданека, огородженого колючим дротом, але ми живемо у світі, який є супермаркетом різних пропозицій, котрі є гіршим «колючим дротом» і насильством над людською гідністю і правдою, як ті, що були в Майданеку. «Майданек» сьогодення – це егоїзм, жорстокість, цинічність і самота. Це пропозиції, які намагаються конкурувати з пропозицією Христа – «Будьте всім для всіх». І сьогодні, як і за часів блаженного священномученика Омеляна, Господь потребує нас, щоб ми вийшли і звільнились від оков самолюбства, байдужості та отримали від Нього дар, який Він щедро дає нам і щоб ми у своєму священичому служінні були свідками Бога, котрий є для нас, і мали відвагу бути всім для всіх».

Завершуючи проповідь, владика Тарас закликав присутніх священнослужителів жити для когось і бути прикладом благородства для тих, кого Бог кличе вести народ; до відваги бути батьком і матір’ю, жертвенно любити і дарувати себе тим, хто потребує солідарності, допомоги або просто співчуття: «Вийти за межі свого священичого вузенького кола комфорту і стати даром для інших, щоб продовжити те, що так щедро написав нам в своєму іспиті сумління блаженний о. Омелян Ковч. Але вже не на словах, а втілюючи у своє життя, щоб засвідчити всім, що Бог є близько, є перший, є для нас. Щоб ми ніколи не були самі, навіть якщо прийдеться бути в нових «Майданеках»  в нашій історії життя. Хай сьогодні наша спільна молитва буде молитвою, якою ми будемо благати в Бога відваги не бути байдужими, - сказав на завершення владика Тарас.