Минулий тиждень для Луцької дієцезії заряснів плодами. Адже саме 25 років тому римо-католики та люди доброї волі, які їм сприяли, добилися повернення Луцькій парафії кафедрального храму Святих Апостолів Петра і Павла.

Тоді, на Святу Літургію — першу урочистість святих Петра і Павла (29 червня 1991 року), а водночас і престольне свято, в катедрі згромадилися католики з Білорусі, Польщі та України.

Чверть століття по тому ми можемо, споглядаючи в минуле, лише пригадувати ті часи, коли вже вщухали облави під час Різдвяних та Великодніх свят, коли у школах вже не висміювали на лінійках, а лише стримано «звертали увагу», і коли телебачення вперше показало у 1988 році «самого Горбачова в соборі». Тоді людям наче відлягло, і вони — немов припечена полуденним сонцем трава, яка під вечір оживає — підіймали голови і з полегшенням казали: «вже можна». Вже ніхто не звільнятиме з роботи за церковний шлюб і не вивісить фотографії на «Дошці ганьби» під райкомами. Ніхто в школі не знущатиметься з дітей, яких піонервожаті помітили, як виходять з костела. Вже ніхто з тзв. уповноважених не винюхуватиме, в чиїй хаті цього разу зібралися католики на Богослужіння, щоб зловити приїжджого священика «на гарячому» і відчитатися перед вищим керівництвом про успіхи у «викоріненні релігійного забобону зі щасливої та процвітаючої країни Рад».

Символічно, що святкування цього ювілею певною мірою розпочалося днем раніше, тобто 24 червня — в урочистість Народження Йоана Хрестителя. Тоді в Луцькому кафедральному храмі під час Літургії Єпископ Віталій Скомаровський, Ординарій Луцький, висвятив у диякони Зємовіта Коперського, семінариста Луцької дієцезії, який завершує своє навчання у Львівській Вищій Духовній Семінарії і готується до священства.

Покликання — це насіння, яке потрапляє на родючий грунт, і яке треба підливати, доглядати й боронити від шкідників. Це справа не однієї людини, а всієї Церкви на чолі з її ієрархами: формувати, радити, виправляти, а передусім — підтримувати молитвою. Бог дає зростання. Так само як буйно колись розростались парафії там, де опинялись католицькі священики, заслані атеїстичним режимом із переконанням, що цього разу з Церквою буде-таки покінчено. 

У день святого Йоана Предтечі, який вказав на Спасителя і до кінця стояв на захисті нерозривності подружніх уз, пригадати слід насамперед усіх тих, хто у важкі часи не зневірився, не побачивши плодів своєї праці. Вони сіяли, поливали і просили Бога, щоби це насіння проросло. Багатьох із них згадували під час наукової конференції, що передувала урочистій відправі вже наступного дня — 25 червня.

Першою була лекція о. кан. Вітольда-Йосифа Коваліва, настоятеля парафії в Острозі і засновника й редактора часопису «Волання з Волині», в якій доповідач розповів про етапи функціонування кафедрального собору в радянську добу та представив унікальні матеріали і світлини з подій 25-літньої давнини. У другій лекції п. Віктор Баюк — заступник Директора заповідника «Старий Луцьк» Павла Рудецького, здійснив презентацію та розповів про архітектуру підземелля кафедрального собору. Третім доповідачем був п. Кшиштоф Кшивіньскі — Голова Товариства «Kresy — Pamięć i Przyszłość» із Хелма (РП) та архітектор, який керував реставрацією бічної каплиці кафедрального храму, де й відбувалася конференція. Він висвітлив тему зуснування і перспектив дієцезіального музею, для якого експонати невтомно збирали по підвалах і горищах зруйнованих храмів, починаючи з 70-х років минулого століття, єпископ-сеньйор Маркіян Трофим’як та нині вже світлої пам’яті о. кан. Августин Медніс. Було також представлено світлини кількох десятків експонатів.

На завершення п. Анатолій Оліх представив свою монографію Завдяки їм, присвячену видатним постатям — священикам та мирянам, життя яких було тісно пов’язано з Луцьким кафедральним собором.

Після конференції відбулася урочиста Літургія, як подяка Богові за благодать повернення католиків до їхніх храмів. В Богослужінні взяли також участь Єпископ Йосафат Говера, Екзарх Луцький, та Єпископ Матфей Шевчук, Єпископ Володимир-Волинський та Вікарій Волинської Єпархії. Святу Літургію співслужили також духовенство Греко-Католицької Церкви, Луцької дієцезії та запрошені колишні настоятелі й вікарії кафедрального собору. Проповідь виголосив о. прелат Людвік Камілевський, який у дев’яностих роках керував Луцькою парафією. Були присутні також представники Генерального Консульства Республіки Польщі на чолі з Консулом п. Кшиштофом Савіцким.

Завершивши святі обряди, всі парафіяни та гості були запрошені настоятелем о. Павлом Хом’яком до святкового частування, а о 15:00 в кафедральному храмі відбувся концерт Камерного оркестру «Кантабіле».

У неділю 26 червня о 15:00 бічна каплиця кафедрального собору знову зібрала слухачів на чергову сесію Луцької кафедральної школи. 28 червня — у День Конституції — католики Луцька молилися за мир у країні та будування добробуту на справедливості та християнській любові, а 29 червня Луцька парафія святкувала престjльний празник — урочистість Святих Апостолів Петра і Павла.