- Чтв, 22/06/2023 - 12:31
«Ісус приніс себе в жертву. Ця безкровна жертва приноситься на престолі, приноситься за всіх і за все. Це є істотне і завжди актуальне. Але важливішим є те, де наше місце в цьому святому таїнстві Євхаристії? Ми є спостерігачами, глядачами чи активними учасниками?» Над цим закликав задуматися єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Володимир Груца у другу неділю після Зіслання Святого Духа, 18 червня 2023 року.
У своїй проповіді владика Володимир звернув увагу, що євангелист Матей в уривку Євангелія (Мт 4, 18–23) розповідає про покликання учнів, вказуючи на важливість кожного з них.
Покликання перших апостолів
«Око Божого провидіння поглянуло на Галилейське озеро, де було чимало рибаків, бо з риболовлі жило місцеве населення. Ще сьогодні в ресторанах Галилеї є відома „риба Петра“. Ісус зауважив Симона-Петра. Симон означає „вислуханий“. Він водночас слухав Ісуса, був з ним. Згодом Симон буде названий Петром, що означає „скеля“, фундамент Церкви (Ів. 1, 42)», — пригадав проповідник. Андрій же, брат Петра, — каже далі, — згідно легенди пішов на київські гори проповідувати Боже слово. Ім’я «Андрій» з грецької мови означає «мужній».
«Чуємо про покликання і синів Заведея: Якова і Івана. Ісус назвав їх „синами грому“ (Мк. 3, 17). Це може бути пов’язане з характером або силою переконливості їх проповіді. Вони, плекаючи в собі очікування Месії, повинні боротися за Царство Боже. Тому вони раптово кинули сіті, покинули батька і пішли за Ісусом. Вже з Ісусом є чотири апостоли, з них Петро — найстарший, а Іван — наймолодший, улюблений. Ісус кличе братів, по двох з сім’ї — вже тут показано важливість спільноти. Згодом були покликані ще інші учні до апостольського грона», — додав єпископ-помічник.
Христос удосконалює покликаних
Владика Володимир зауважив, що апостоли настільки були різні, що ця спільнота мала великі шанси припинити своє існування. Але Ісус їх гуртує довкола себе. «Спільнота учнів багато пережила з Ісусом. В їхній присутності Ісус проповідував, оздоровляв, вони мали з цього також щось навчитися. Ісус покликав, кого хотів — так робить і нині, кличучи до різноманітного служіння в Церкві. Він кличе людей з їхніми немочами. Він не кличе досконалих, а удосконалює покликаних», — зазначив він.
Таїнство Пресвятої Євхаристії
Окремо архиєрей вказав на дуже важливу подію, яка сталася у Великий четвер, коли Ісус перед своєю страсною смертю зібрав всіх дванадцять учнів і промовив: «Прийміть їжте, це є Тіло моє…», а взявши чашу, сказав: «Пийте з неї всі, це Кров моя…».
«В четвер ми звершували свято Євхаристії, яке точніше називається „Торжественне поклоніння пречистим Тайнам Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа“. Це дає можливість глибше задуматися над цією великою Тайною любові. Колись у перших християн це називалося „ламанням хліба“, бо не було ще таких Літургій, як сьогодні. Кожна Служба Божа є великим святом. Це бенкет, який нас єднає з вічністю та допомагає вже на землі брати участь у фестивалі вдалого життя», — сказав проповідник.
«Людина може сказати: мені достатньо раз в рік перед Великоднем причащатися. А Ісус Христос каже: „Хто їсть моє тіло і п’є мою кров, той живе життям вічним“ (Ів. 6, 54). Він не помиляється, а хоче людині добра. Якщо б ми лише раз на рік їли, то втратили б життєдайні сили. Або прийшли на весілля чи обід, трохи постояли чи посиділи і пішли голодні додому», — наголосив архиєрей.
«Бог довіряє людині, не зважаючи на її немочі»
Вкінці євангельського уривку, — звертає увагу владика Володимир, — ми чули, що Ісус проповідував добру новину, зцілював недуги в народі. Згодом Він покинув нашу землю. Але водночас залишився серед нас, передусім в Євхаристії. «Бог довіряє людині, не зважаючи на її немочі», — переконаний він.
«Прадавня легенда розповідає, як диявол просив Ісуса, щоб не вмирав на хресті, бо хто буде проповідувати, оздоровляти людей на землі. „Я покликав Петра, Івана і ще кількох“, — відповів Ісус. „Але цих кілька людей не зможуть нічого зробити“, — знову мовив диявол. „Вони покличуть інших, а ті — ще інших, так школа буде розвиватися“, — знову відповів Спаситель. „А якщо їм перейде бажання, вони можуть також посваритися. Чи це не ризиковано?“ — запитав лихий. „Так, це дуже ризиковано, але іншого плану я не передбачив!“» — розповів єпископ-помінчик.
«Будьмо вдячні Богові, що нам довірив місце на землі. Заінвестуймо життя в служіння, в добрі справи, а тим самим у щасливу вічність!» — закликав владика Володимир.
Насамкінець архиєрей у співслужінні духовенства освятив воду, якою окропили вірних.
