Церква

Архиєпископ Карло Віґано, колишній папський нунцій в США, та Архиєпископ-емерит Луїджі Неґрі 2 січня поставили свої підписи під заявою трьох казахстанських єпископів, що виступили на захист вчення Церкви щодо подружжя і св. Причастя, інформує Catholic Herald.

«Понад усі ж бо речі - до Всевишнього молися» (Сир.37,15а)

Мабуть, немає такого християнина, який не знав би про необхідність молитви. Багато свідомих вірних практикують щоденну особисту молитву, але часто вона стає нудним і сухим обов'язком, зовсім не подібною на радісне спілкування з кимсь близьким і рідним, а більш схожою на монотонне повторення звичних фраз. Але хіба такою має бути зустріч з Богом? Якою би мала бути особиста молитва? Розглянемо основні її характеристики в світлі Святого Письма та Катехизму Католицької Церкви.

Роздумуючи про Католицьку Церкву, ми можемо порівняти її з місяцем. Місяць не має свого власного світла. Він отримує світло від сонця, без якого запанувала б повна темрява.

Місяць сяє, але його світло не належить йому. Місячні зонди і астронавти побачили, що місяць є ніщо інше як кам'яниста пустка, подібна до пустелі. Вони бачили скелі і піски, картину, що разюче відрізняється від того образу, який склався у нас з давніх часів. Місяць сам по собі - ніщо інше як скелі і піски, але він відбиває світло.

«Разом назавжди. На дорозі сакраментального подружжя», – саме цій темі були присвяченні заходи, що відбулися в німецьких дієцезіях та парафіях з нагоди свята Пресвятої Родини, що відзначалося в неділю, 31 грудня 2017 року. Але ця тема супроводжуватиме душпастирську діяльність Церкви в Німеччині протягом всього 2018 року.

Дорогі батьки, діти, бабусі та дідусі!

Сердечно вітаємо Вас з нагоди свята Святого Сімейства: Ісуса, Марії та Йосифа.
Звертаючись до Вас цього року хочемо порушити дуже важливу тему любові до Батьківщини, до свого народу, культури і мови, якими Господь нас обдарував. Протягом нашої історії трапилося багато чудових прикладів жертовної любові до Батьківщини, які хоча і відбулися у минулому, однак, навіть сьогодні вчать нас справжнього патріотизму.

Світло свічок, запах кадила і звуки дзвонів повернулись в життя халдейської церкви св. Павла в Мосулі. Євхаристія, як символ спасіння усього людства, знову повернулась на його вівтар. В неділю, 24 грудня 2017 року, Літургію там очолив Халдейський Патріарх Луїс Рафаель Сако.

Після більш, ніж 3,5 років від зруйнування храму, католикам вдалось відновити храм, а також встановити 9-метрову ялинку на «площі святкувань» цього міста.

Францисканці з базиліки в італійському Ассізі щороку обирають провокаційну тему для вертепу, щоб нагадати світові про стражденних і скривджених. Цього Різдва Ісусика покладено на 445 гільз – по одній за кожну богопосвячену особу, вбиту за віру з 2000 року. «Людей миру, людей діалогу вбивають, катують і мучать через те, що вони прагнуть змінити несправедливі суспільні системи», – розповів журналістові Reuters про ідею в основі вертепу отець Енцо Фортунато.

Як сам одяг, так і його колір може мати певне значення й символіку. Це стосується не тільки літургії, а й щоденного життя, державного, військового, службового тощо. Сьогоднішні шати служителя Римо-католицької Церкви – це переважно «зафіксоване» та збережене аж донині традиційне римське вбрання на щодень. У літургії одяг священика виконує функцію обрядову, сигнальну, святкову та інформативну.

У день святого первомученика Стефана, який за григоріанським календарем відзначається 26 грудня, Католицька Церква в Німеччині запросила своїх вірних молитися за переслідуваних й пригноблених християн нашого часу. Ця ініціатива була започаткована Єпископською Конференцією Німеччини у 2003 році для того, щоб звернути увагу на дискримінацію та переслідування християн у різних частинах світу.