Століттями великі католицькі богослови висловлювали різні думки щодо точних деталей повстання пророкованого Антихриста та його зв’язку з відбудовою Єрусалимського храму.

У попередній статті зазначалось, що Антихрист прийде «у всій силі, ознаках і неправдивих чудесах», так що він зможе переконати багатьох поклонятися йому. Святий Павло описує його так:

«Син погибелі, той супротивник, який зноситься понад усе, що зветься Богом чи святощами, так що сяде сам у храмі Божім і видаватиме себе за Бога». (2 Сол. 2.3-4)

Коли Антихрист буде переслідувати Церкву, здається, що це відбуватиметься за рахунок його власної фальшивої релігії. Ця релігія базуватиметься навколо самого Антихриста, який сидітиме в храмі Божому.

У попередній статті ми читали, що католицькі теологи та містики вважають, що Антихрист буде прийнятий як Мошіах (Месія) євреїв і, ймовірно, буде царювати над усім світом з Єрусалиму.

Але чи буде це передбачати відбудову Храму, який був зруйнований у 70 році нашої ери, як пророкував Христос?

Дехто вважає, що Єрусалимський храм не буде відновлено

Католицькі богослови та пророцтва не дійшли згоди щодо того, в якому Храмі сидітиме Антихрист і представлятиме себе Богом.

Св. Тома Аквінський, не займаючи позиції, зазначає, що деякі авторитети – навіть деякі євреї – вірять, що храм ніколи не буде відбудований, а скоріше «що їх запустіння триватиме до остаточного завершення» [1].

Св. Іван Золотоустий висловлює таку думку, кажучи: «Не в Єрусалимському храмі, а в храмі Церкви»[2].

Якщо це так, то залишається незрозумілим, що саме тут мається на увазі, чи це буквально будівля церкви, чи щось більш символічне. Св. Тома припускає, що це означає, що «багато хто з церкви прийме його», або що він буде правити й керувати «так, ніби він сам зі своїми посланцями є храмом Бога, як Христос є храмом зі своїми прихильниками»[3].

Однією з причин вважати, що Храм не буде відбудовано, є те, що всі попередні спроби зазнали невдачі, хоча це і не остаточно. О. Е. Сильвестр Беррі наводить наступний текст історика Амміана Марцелліна, який сам був солдатом Юліана Відступника:

Юліан Відступник намагався відбудувати храм у четвертому столітті, але це починання було зірване чудесним чином.

Це місце стало недоступним через жахливі вогняні кулі, які спалахнули біля фундаментів і так обпалили та спалили робітників, що вони були змушені звільнитись. Часті напади зрештою призвели до того, що робота була залишена.[4]

Однією з ключових причин, чому Юліан Відступник намагався відбудувати Єрусалимський Храм, було спростувати пророцтво Христа про те, що Храм буде зруйновано. Чудесні події, які перешкодили його відновленню, сприймаються як підтвердження цього пророцтва та як вказівка на те, що він ніколи не буде відновлений.

Проте не виключено, що відбудова Храму тоді просто не мала відбутися.

Дехто вважає, що Єрусалимський храм буде повністю або частково відбудовано

Проте інші богослови вважають, що цей храм справді є Єрусалимським. Такої думки дотримуються свв. Іриней, Іполит, Кирило Єрусалимський, Іван Дамаскин, Суарес та інші[5]. Св. Тома Аквінський вважає це законною думкою.

Великий біблійний коментатор Корнелій Лапід розглядає обидві думки, але підтримує ідею, що буде спроба відбудувати якийсь Храм в Єрусалимі:

Отже, Антихрист сидітиме у храмі, тобто у храмі християн, або навіть простіше кажучи, в Єрусалимському храмі, який за часів апостола Павла був єдиним, що називався храмом Божим у відповідному сенсі. Отже, у свій час Антихрист відбудує цей храм таким, яким він був, щоб він служив йому, так би мовити, престолом. […]

Бо Антихрист переконає євреїв, що він є Месія, обіцяний у Законі, як зрозуміло з Івана 5,43; тому, каже Кирило в своїй 15-й катехизі, він збудує їм храм, щоб прийняти його за Сина Давидового, тобто Месію, і, так би мовити, за другого Соломона, який збудував перший храм.

Отже, Антихрист сидітиме в цьому своєму храмі не як папа чи єпископ, як хочуть новатори, а як Месія, і як Месії Йому будуть поклонятися євреї як Богу[6].

Св. Кирило Єрусалимський стверджує, що Св. Павло має на увазі Єрусалимський Храм, і хоча він вважає, що це необхідно для того, щоб він обманом змусив єврейський народ прийняти його, він не обов’язково вважає, що Антихрист досягне успіху у відновленні його:

Бо якщо він прийде до євреїв як Христос і захоче, щоб євреї йому поклонялися, він приділить велику увагу храму, щоб ще повніше їх обманути; припускаючи, що він є людиною роду Давида, який збудує Храм, що був споруджений Соломоном.[7]

Св. Роберт Беллармін має подібну думку і стверджує, що принаймні спроба відбудувати Храм буде вирішальною:

Антихрист буде євреєм, і Месією євреїв, і царем; тому, безсумнівно, він заснує свій престол в Єрусалимі і спробує відновити храм Соломона.

Бо євреї не мріють ні про що інше, як про Єрусалим і храм; і здається, що вони ніколи не приймуть когось як Месію, якщо він не матиме свого осідку в Єрусалимі та певним чином відновить храм.[8]

Беллармін додає, що слово «Храм» завжди відноситься до Єрусалимського храму, і що Отці ніколи не називали християнські церкви «храмами», а завжди іншими іменами. Він також додає, що це не залежить від успішної або повної відбудови Єрусалимського храму:

Більш поширеним, більш вірогідним і більш буквальним є пояснення тих, хто каже, що під храмом Божим тут розуміється храм Соломона, в якому сидітиме Антихрист, незалежно від того, на якому етапі віднови він може бути. [9]

Беррі, хоч і підтримує думку, що Храм не буде відновлено, пише:

Багато богословів вважають, що Антихрист відбудує Єрусалимський храм, у якому він встановить свій престол і йому будуть поклонятися як Богу. Слова св. Павла, цитовані вище, безумовно, здається, сприяють цій вірі, і не може бути сумніву, що таке досягнення забезпечило б негайне визнання Антихриста та його проектів.[10]

Усе це дуже важливо, тому що воно точно відображає загальні єврейські вірування щодо очікуваного Мошіаха, і таким чином забезпечує зв’язок між людиною, яку вони приймуть як таку, та Антихристом.

Передбачуваний Машіах

Ми бачили в попередній статті, що Отці, теологи та містики вірили, що Антихрист буде визнаний єврейським народом.

Було багато фальшивих месій, яких прославляли деякі представники єврейського народу, зокрема Бар Кохба і навіть Наполеон.

Однак, як зазначає Франсіско Суарес, ТІ, вони були прийняті лише частиною єврейського народу, і вони врешті-решт зазнали невдачі в тому, чого сподівалися досягти – наприклад, у відбудові Храму чи встановленні всесвітнього правління та нав'язування певних моральних норм, очікуваних від поган.

Як згадувалося в іншому місці, надзвичайно впливовий у дванадцятому столітті рабин Моше бен Маймон («Маймонід» або «Рамбам») писав про деякі ознаки, які дозволяють припустити, що Машіах прийшов.

Якщо з дому Давида вийде цар, який старанно споглядає Тору та дотримується її заповідей, як це передбачено Писаним і Усним Законом, як Давид, його предок, змусить увесь Ізраїль йти (шляхом Тори) і виправити порушення в його дотриманні, і боротиметься війнами Бога, ми можемо з упевненістю вважати його Машіахом.[11]

Потім він навчав, що відбудова Храму буде остаточним підтвердженням того, що заявник є Машіахом:

Якщо він досягає успіху у вищесказаному, будує Храм на його місці та збирає розсіяний Ізраїль, він безперечно є Машіахом [12].

І в іншому місці:

У майбутньому Месіанський цар постане і відновить династію Давида, відновивши її початковий суверенітет. Він побудує Храм і збере розсіяний Ізраїль.

Тоді, за його днів, дотримання всіх законів повернеться до попереднього стану. Ми будемо приносити жертви, дотримуватимемося суботнього та ювілейного років відповідно до всіх їхніх подробиць, як описано в Торі.[13]

У дев’ятнадцятому столітті вчений колишній рабин Девід Пол Драч (який став католиком у 1823 році, а згодом став бібліотекарем римської конгрегації) таким же чином описав поточні очікування щодо Машіаха.[14]

Таким чином, якщо Храм буде відбудовано, і в результаті певна людина буде проголошена Машіахом, то така людина цілком може бути пророкованим Антихристом.

Однак, як ми бачили в інших місцях, значною перешкодою для досягнення цієї мети є мечеть Аль-Акса, третє за святістю місце в ісламській релігії, яка розташована на Храмовій горі. Неможливо буде відновити Храм, не знищивши мечеть Аль-Акса, і ісламський світ не зможе терпіти таке руйнування, не розпочавши велику війну.

У цьому ключі ми можемо згадати, що Маймонід також стверджує, що Машіах буде ідентифікований як той, хто «веде війни Бога» і досягає успіху в цьому, і що його правління почнеться з великої війни між двома силами Гога і Магога.[15]

Висновок

Після того, як Тит зруйнував Храм і таким чином виконав пророцтво Христа в 70 році нашої ери, стало неможливо приносити жертви у Храмі або виконувати різні пов’язані з храмом «міцвот» (заповіді або добрі справи) єврейської релігії.

Враховуючи центральне значення Храму, стало неможливим сповідувати цю релігію, як це було раніше. В результаті вона суттєво змінилася, так що Алієза Зальцберг говорить про «народження рабиністичного юдаїзму» після руйнування Храму. Вона визначає цю нову форму юдаїзму як «спосіб життя, зосереджений на Торі та єврейському законі, а не на поклонінні у храмі чи політичному суверенітеті».[16]

Все це було символізовано в розриві завіси Храму в момент смерті Христа. Отець Церкви Теофілакт також сказав, що:

Це мало означати, що храм буде осквернено, знищено та відкладено з усіма його обрядами та жертвоприношеннями.[17]

Саме з цієї причини після достатнього оприлюднення Євангелія юридичні церемонії та обряди Старого Закону вважалися одночасно мертвими, оскільки вони більше не є ефективними чи обов’язковими, але також смертельними, оскільки їх більше не можна було дотримуватися без гріха.

Як каже св. Тома, «тепер було б смертним гріхом дотримуватися тих церемоній, які батьки давнини виконували з відданістю та вірністю»[18].

Ці обряди вказували на те, що тепер було сповнено; їх подальше дотримання означало б заперечення того, що виконав Христос.

Тому незбагненно бачити, як самопроголошені християни працюють над відновленням цього Храму, допомагаючи червоними телицями та іншими засобами. Незважаючи на найкращі наміри, це є запереченням того, що Христос прийшов у плоті та виконав закон.

У наступній частині ми побачимо більше про те, що це означає для релігії Антихриста.

Але, щоб завершити цю частину, доречно, враховуючи зв’язки між можливою відбудовою Храму та супутнім запереченням Христа, що це саме те, що святий Іван говорить про Антихриста:

Бо багато спокусників вийшло в світ, які не визнають, що Ісус Христос прийшов у тілі. Це спокусник і антихрист. (2 Ів. 1,7)

Доктор Майке Хіксон з LifeSiteNews

Список використаних джерел

1 Тома Аквінський, Коментар на 2 Сол. C2. L1. n. 40.2.

2 Святий Іван Золотоустий, До Солунян, II, в о. Денис Фейхі, Царство Христа і навернення єврейського народу, с. 189. Християнський книжковий клуб Америки, Палмдейл, Каліфорнія, 1953.

3 Святий Тома, Там само.

4 О. Е. Сильвестр Беррі, Одкровення святого Івана, с. 137. Перше видання, Католицький Церковний Постачальник, Колумбус, Огайо, 1921.

5 Леманн, у Fahey 189.

6 З перекладу, зробленого з німецької версії коментаря А. Лапіда до 2 Сол.

7 Святий Кирило Єрусалимський, Катехитичні лекції 15, п. 15. Переклад Едвіна Гамільтона Гіффорда. З Нікейських та пост-нікейських отців, Друга серія, т. 7. За редакцією Філіпа Шаффа та Генрі Вейса. (Буффало, штат Нью-Йорк: Видавництво християнської літератури, 1894.) Переглянуто та відредаговано до Нового Адвенту Кевіном Найтом. <https://www.newadvent.org/fathers/310115.htm>.

8 Святий Роберт Беллармін, «Суперечки християнської релігії», с. 894. З Третьої загальної суперечки про суверенного понтифіка, книга III, Про антихриста, гл. 12. Переклад. О. Кеннет Бейкер, Keep the Faith Press, 2016.

9 Там само. 895

10 Berry 136

11 Маймонід, Мішне Тора, Сефер Шофтім, Мелахім уМільхамот 11.4

12 Там само.

13 Там само. 11.1

14 Він пише: Месія, приходу якого євреї вперто очікують, незважаючи на те, що він зі свого боку вперто відмовляється з'явитися, повинен бути великим завойовником, який зведе всі народи світу до стану рабів євреїв. Останнім судилося повернутися на Святу Землю з тріумфом, обтяжені багатствами, відібраними у неєвреїв. В Єрусалимі має постати новий храм. L'Harmonie entre l'Eglise et la Synagoge, p. 98, у Fahey 100.

15 Він пише: «Просте тлумачення слів пророків, здається, означає, що війна Гога і Магога відбудеться на початку месіанської епохи». Маймонід, Там само, 12.2

16 Алієза Зальцбург, «Юдаїзм після Храму», Моє єврейське навчання, доступне 11 квітня 2024 року.

17 З «Великого коментаря на Євангеліє від Матвія» Корнелія Лапіда, 27.51.

18 Summa Theologica I-II Q103, A4.