Папа Франциск написав передмову до книги о. Здзіслава Юзефа Кіяса з Ордену Менших Братів Конвентуальних, в якій йдеться про актуальність Правила святого Франциска.

Вісімсот років тому святий Франциск дав своїм послідовникам Правило, «щоб вони разом прямували до однієї мети: обійняти та поцілувати Христа, присутнього в страждаючому тілі відкинутих». Про це пише Папа Франциск у своїй передмові до книжки «Вируючий життям. 800 років Правила святого Франциска» польського богослова о. Здзіслава Юзефа Кіяса, що належить до Ордену Менших Братів Конвентуальних (O.F.M.Conv). У вступі до своєї книжки автор зауважує, що розглядає Правило, складене 800 років тому, не як «декоративний пам’ятник», а як «бурхливе джерело життя», тобто метою його твору було показати, що «через вісімсот років Правило безперервно залишається для багатьох людей джерелом натхнення та шляхом удосконалення на шляху євангельського життя».

У своїй передмові Святіший Отець підкреслює, що «Правилом і формою» стилю життя, який святий Франциск пропонує своїм послідовникам, є Євангеліє. «У своїх взаєминах зі своїми співбратами, – зазначає Папа, – св. Франциск є ремісником людських життів, щоб вони дозрівали до повноти радості та любові». Він також зауважує, що «простота і дух Правила є універсальним даром», який святий Франциск передає вірним всіх часів. Отож, кожен може стати на цей шлях, «не відмовляючись від різноманітності свого походження і культур».  

«Правило – це не біг з перешкодами, а компас, який скеровує і супроводжує на шляху, – читаємо в передмові. Цим важливим текстом св. Франциск свідчить, що людину спонукає прямувати вперед не тільки зосередження на деталях; св. Франциск показує, що, приймаючи виклик переосмислення власної історії, розвивається радісний життєвий проект, спрямований на підтримку інших. Усвідомлення універсальної любові Ісуса є сильнішим і привабливішим. Таким чином, Правило не розділяє, і не протиставляє відмінності, а відкриває спільний шлях».

Наступник святого Петра також зазначає, що «Правило дано нам не для того, щоб бути прикутими чи змушеними залишатися під тягарем абстрагованих від реальності наказів, а воно враховує конкретне становище кожної людини» і допомагає вирватися з тенет закритості та ізольованості. «Це шлях відкритості на Бога та на інших, щоб мати можливість летіти до Неба, яке приймає все людство, щоб жити в мирі та радості, з вільним серцем, відкритим на світ, із сіллю любові Ісуса. Ця сіль є справжнім плодом Правила», – підкреслює він.