Донецький екзархат, найсхідніша греко-католицька церковна структура України, наразі не має доступу до значної частини своєї території. Луганська область майже повністю окупована, Донецька та Запорізька області окуповані частково, Дніпропетровська область піддається щоденним обстрілам, а осідок єпархії був тимчасово перенесений з Донецька до Запоріжжя через війну, яка розпочалася в цих регіонах у 2014 році. Про це розповідає офіційний сайт Благодійної організації «Допомога Церкві у потребі».

До листопада 2022 року на окупованих територіях продовжували діяти кілька католицьких парафій та монастир Отців редемптористів, але в середині листопада двоє отців редемптористів — о. Іван Левицький, ЗНІ, та о. Богдан Гелета, ЗНІ, один з яких страждає на важку форму цукрового діабету, були заарештовані російськими військами і досі утримуються у невідомому місці.

«Незважаючи на молитви, протести та намагання Католицької Церкви зв’язатися з відповідальними особами, з’ясувати ситуацію зі священниками, до сьогодні немає жодної звістки про них», — розповідає єпископ-помічник Максим Рябуха.

Єпископ попросив, щоб благодійна організація «Допомога Церкві в потребі» (ACN) продовжувала просити всіх доброчинців та друзів молитися за якнайшвидше звільнення о. Івана Левицького та о. Богдана Гелети.

Реколекції для священничих родин Донецького екзархату у 2021 році

Під час візиту до міжнародної штаб-квартири організації у Німеччині єпископ-помічник засвідчив, що самотність є ознакою цього часу на окупованих територіях. Владика Рябуха каже, що хоче бути «духовним батьком не лише вільно доступної частини екзархату, але й цілого регіону», для чого його призначено єпископом у листопаді 2022 року, тому намагається «особисто зустрічатися з людьми і давати їм матеріальну допомогу та духовну силу».

Від початку свого єпископського служіння, у грудні 2022 року, завдяки автомобілю, наданому «Допомогою Церкві у потребі», владика Рябуха проїхав 50 000 кілометрів, щоб відвідати довірених йому людей і розділити їхню долю, особливо зміцнюючи тих, хто живе близько до лінії фронту, приносячи їм знаки того, що Церква все ще жива.

Духовенство було вигнане з окупованих територій на початку війни, і «сьогодні там немає жодного священника екзархату», — сказав єпископ. Католики, які проживають на окупованих територіях, можуть молитися і брати участь у Службі Божій лише через соціальні мережі.

Єпископ-помічник пояснює, що завдяки щедрій підтримці, яку надає благодійна організація, і можливості ділитися нею з іншими в цій ситуації війни, «Церква в Україні стає місцем зустрічі людей більш ніж однієї нації. Це підкреслює суть бути разом: дружба не означає однаковий спосіб мислення чи бачення речей, але бути другом означає жити разом, дозволяючи іншій людині бути собою, зі своєю культурою, історією та переконаннями».

У Донецькому екзархаті про це свідчать дуже конкретні приклади. Єпископ пригадує, як відвідав двох літніх людей в одному будинку, які не були членами однієї сім’ї: коли літня жінка втратила будинок через бомбардування, дідусь по сусідству відчинив їй двері і розділив з нею свій дім. «Церква створила соціальні центри для дітей, сімей, людей похилого віку, куди приходять люди різних конфесій. Під час війни не треба думати, в якій формі є Бог, це час для спільної молитви та спілкування», — каже єпископ.

Будучи салезіянином і присвятивши все своє служіння вихованню молоді до того, як стати єпископом Донецького екзархату, Максим Рябуха закликає свою паству брати приклад з молодих людей. «Молодь не перестає мріяти і не піддається втомі, і це є для нас натхненням», — каже єпископ, висловлюючи свою вдячність і впевненість.

Варто зазначити, що від початку війни благодійна організація «Допомога Церкві у потребі» підтримала Церкви обох католицьких обрядів в Україні, реалізувавши 353 проєкти на загальну суму понад 10 мільйонів євро. Католицька Церква, в свою чергу, надає важливі послуги суспільству, даруючи нову надію багатьом людям.