«Дякуємо Богові, що посилає нам великі випробування, значення яких усвідомимо згодом» - Євген Сверстюк на Урочистій Академії у Львівській опері з нагоди святкування 25-ліття свободи УГКЦ

У доповіді український письменник, філософ, колишній політв’язень радянського режиму звернув увагу на ключові моменти з життя України та світу, які формували і формують, солідаризують  свідомість  народів та Церкви адже «міжконфесійні перегородки не ростуть до неба», - висловився п. Сверстюк.  Зокрема, проводячи паралелі історії УГКЦ з подіями Майдану в Україні, п. Євген зауважив, що «український Майдан організували саме гнані і переслідувані за правду».

Згадуючи історію подій Майдану, він акцентував на кількох промовистих фактах солідарності усієї Церкви. «Усі пам’ятають знамениті дзвони  Михайлівського монастиря, який дав захист молоді, - пригадав п. Євген, - і священика, котрий в рясі «видерся» на підвищення і захистив своїм словом людей», - наголосив оратор. На переконання п. Сверстюка,  «над Майданом панував дух сили і молитви Церкви».

Проголошуючи потугу Церкви, яка беззаперечно має великий авторитет у народі і «в українців викликає найбільшу довіру», письменник рівно ж зауважив, що і досі «є немало фарисеїв та агітаторів проти нашої держави».

Рівно ж, торкаючись питання світу, п. Сверстюк звернув увагу на значний вплив Заходу, який, за його словами, знаходиться сьогодні в полоні ринку, «однак ми вдячні служителям, котрі зберегли вогнище віри», - звертається доповідач до духовного проводу УГКЦ в Європі. 

Про сучасний світ, який, за словами п. Сверстюка, «живе в полоні індустрії спокус», оратор говорить як про  «хворобу, яка передається молоді, котра опановує всі тенета інтернету, але не знає, де сягати до  істин вічності». Це, як зазначає філософ, є тим, «що лежить в основі байдужості і свідчить про елементарну відсутність істинних глибин знань, які черпаємо з древнього джерела життя – Святого Письма».

На завершення промови письменник подякував Богові за час, в якому живемо, словами: «Дякуємо Богові, що посилає нам великі випробування, значення яких усвідомимо згодом».

Іванна Рижан