Де немає справедливості, там немає також і миру. Такою була одна із думок, якими Папа Франциск поділився, зустрічаючись у понеділок, 11 травня 2015 р., із тисячами дітей та підлітків, які стали учасниками ініціатив нещодавно створеної Фундації «Фабрика миру», яка ставить собі за мету згуртування дітей різних національностей, їхніх родин та вихователів у проектах, які через різноманітні форми дитячої творчості покликані спонукати дорослих замислитися і підтримувати мир в усіх його формах – від родинного до міжнародного.

Зустріч відбувалася у залі ім. Павла VI  у Ватикані, під час якої діти поділилися своїми свідченнями й поставили різні запитання. Відклавши на бік, як це, зазвичай, трапляється у схожих обставинах, заздалегідь приготований текст, Святіший Отець вирішив дати безпосередні відповіді на ці запитання, яких було аж тринадцять. Їх поставили діти різних національностей та ті, що перебувають у непростих життєвих ситуаціях, як от діти ув’язнених, хворі діти й неповнолітні в’язні.

«Я часто сварюся з моєю сестричкою. А тобі траплялося сваритися у твоїй родині?» – запитувала К’яра, на що Папа відповів жартом, запропонувавши піднести руку тим, хто ніколи-ніколи не сварився з рідними. Він зазначив, що непорозуміння є частиною життя, важливо помиритися і не завершувати дня, не помирившись, вміти пробачати й просити прощення.

Чи не втомлюється Папа, проводячи стільки часу з людьми і чи не хотів би трохи спокою? Відповідаючи на таке запитання, Святіший Отець зізнався, що у нього часто виникає бажання спокою, але «перебувати між людьми не відбирає миру», а тим, що позбавляє миру, є брак любові, заздрощі та жадібність. Отож, перебування з людьми виснажує, але не позбавляє миру.

«Ми походимо з бідних країн, які переживають війни. Школа бажає нам добра, тож чому можновладці не підтримують школу?» – запитував хлопець з Єгипту, відповідаючи на що, Папа розширив цю тему, запитуючи: чому багато  могутніх людей не бажають миру? Його відповідь: «Тому що наживаються на війні!». Коли «все обертається навколо грошей», то багато чого «приноситься у жертву та викликаються війни, щоб обороняти гроші». «Один священик, з яким я давно познайомився, – додав він, – казав, що диявол входить через гаманець. Причиною того, що багато-хто не бажає миру, є захланність».

Коментуючи запитання Рафаеля з Домініканської Республіки: чому страждають діти, які не скоїли нічого поганого в житті, і що робити, аби діти не страждали, Святіший Отець зазначив, що це одне з найважчих запитань, на яке не існує відповіді. «Можна лише підвести очі до неба й там шукати відповідей, яких не знаходимо», – сказав він. Натомість, щодо другої частини запитання, то порадою є бути поруч, адже всі здатні щось дати, щось зробити.

«Чи існує можливість прощення для тих, які скоїли погані речі в житті?» – запитувала донька ув’язненого, на що Папа відповів: «Добре усвідомте: Бог усе прощає! Зрозуміли? Це ми не вміємо прощати, не вміємо знайти дорогу прощення. Часто через нездатність, або тому, що легше наповнювати в’язниці, ніж допомогти підвестися і прямувати вперед тому, хто помилився у житті». Прощення, натомість, полягає у тому, «щоб допомогти підвестися і наново повернутися до суспільства». Бо ж усі помиляються, всі можуть впасти. Важливо не залишатися в такому стані, а допомагати одні одним підводитися. А це набагато важче, ніж відкинути, немов непотріб того, хто помилився.

Відповідаючи на запитання про те, що робити, коли хтось не хоче миритися, Святіший Отець вказав на необхідність шанувати свободу ближнього, молитися і ніколи не мститися. «В будуванні миру, пошана до особи завжди-завжди стоїть на першому місці!» – наголосив він.

«Дорогий Папо, мені дев’ять років і я постійно чую розмови про мир. А що таке мир? Можеш мені це пояснити?» – запитував Самуель. «Мир, насамперед, полягає в тому, щоб не було війн, але також й у тому, щоб існувала радість, дружба між усіма, щоб кожного дня робився крок вперед в напрямку справедливості, щоб не було голодних дітей, хворих дітей, які не мають доступу до лікування... Чинити все це й означає творити мир. Мир – це праця, а не перебування в спокої», – зазначив Святіший Отець, а відповідаючи на запитання про те, як релігія може допомогти у житті, вказав на те, що вона «допомагає нам через те, що спонукає ходити в Божій присутності» та «любити ближнього», адже ця заповідь є спільною в усіх релігіях.

Чи настане такий день, коли всі ми будемо рівними? На таке, зовсім не дитяче запитання, Папа зауважив, що «всі ми є рівними», але «не за всіма визнають цю рівність». Всі ми маємо однакові права, і якщо цього не дотримуватися, то суспільство є несправедливим, але «там, де немає справедливості, там не може бути мир».

«Чи після цієї зустрічі щось так насправді зміниться?» – прозвучало останнє запитання, на що Святіший Отець відповів: «Завжди! Коли робимо щось разом, щось прекрасного, доброго, всі змінюємося. У кожному щось змінюється, і це принесе нам користь».