"Я вмиваюсь у писанці,
Личко протираю,
Після того умивання
Файно виглядаю".

Ми ніколи не дізнаємося імена людей, які вперше розписали яйце. Так, як і залишаються невідомими для нас ті, хто створив першу вишиванку на полотні, виліпив з глини перший глечик, чи розписав давню печеру. Напевно,  це були люди, які глибоко і тонко відчували навколишній світ, чутливою душею реагували на прекрасне і були його творцями. Люди, які відчували Творця, але ще не вміли дати Йому правильного імені.

В кожній людині живе бажання творити, ми хочемо щось залишити по собі, своє, самобутнє, прикрасити  життя чимось оригінальним, і  з гордістю заявити перед знайомими: «А це я сам(а) створив(ла)».

Вже стало доброю традицією, коли у Квітну неділю , стіни нашого монастиря (Згромадження сестер Мироносиць), що в смт. Богородчанах, приймають десятки бажаючих на майстер-клас по писанкарству. І кожного разу дивуюся наскільки привабливою і цікавою залишається писанка навіть для сучасного покоління  дітей і молоді. Беручи в одну  руку делікатне і крихке яйце  а в іншу писачок перед дитиною постає нелегке завдання – створити щось красиве, оригінальне, своє і бути настільки  уважним і стриманим, щоб не розбити свою вже майже готову писанку. Не кожному це вдається, але кожний, хто витримує до кінця – виходить переможцем.

Цього разу ми запропонували дітям писати на писанці  такі орнаменти чи зображення які їм подобаються. І не помилилися, що лиш не виводилося   на яєчках:  і весняні квіти, і червоні сердечка, і кораблі на морю,  і навіть постаті священиків.

 Тим часом  с. Теодора з молоддю мужньо  подолували традиційну техніку писанкарства, копіюючи народні  взірці верховинської, гуцульської та лемківської писанки.

 Виготовляючи цей символ Життя та Воскресіння, митці, майстрині споконвіку вкладають у це мистецтво свою душу, вміння, побажання добра і радості, дивуючи нас своєю майстерністю. Розписуючи свої писанки, наші діти, молодь, також вклали в них кусочок свого серця, бо кожний писав писанку, яка найбільше до нього промовила, згідно його емоційного  стану та переживань. Ми із захопленням дивились на ці маленькі шедеври і тішились тій красі, яку Творець передає нам через людські здібності.

с.Соломія Крушинська