Складні часи настали для католицьких агентств з усиновлення після рішення Верховного Суду США про легалізацію одностатевих шлюбів. Віддавати дітей в одностатеві сім'ї ‒ означає відмовитися від віри.

Як католицькі агентства з усиновлення продовжуватимуть працювати в ситуації, яка склалася? – пише Правмир.

Юридична зміна визначення шлюбу перевернула американську культуру з ніг на голову, розширивши цивільні права одних і кинувши виклик релігійним правам інших. Особливо складно в цій ситуації Католицькій Церкві і величезній кількості організацій, які  працюють під її егідою, надаючи соціальну допомогу населенню.

Агентства з усиновлення, які вже більше ніж 100 років знаходять для дітей хороші, безпечні і традиційні сім'ї ‒ де є батько-чоловік і мати-жінка ‒ зіткнулися в новому юридичному просторі з ультимативним сценарієм.

Доводиться вибирати ‒ або прийняти кардинальні зміни в базовому «соціальному договорі» людства (а саме в тому, що сім'я складається з батька, матері і дітей, причому батьки одружені), дозволяючи всиновлювати дітей у тому числі і одностатевим парам, зраджуючи тим самим 2000-літнє християнське вчення, або закритися, припинити роботу взагалі.

Із необхідністю прийняти один з двох однаково неприйнятних варіантів зіткнулися єпархії та підпорядковані їм католицькі благодійні організації в 17 штатах ‒ від Мінесоти до Нью-Мексико, від Массачусетсу до Каліфорнії.

Зупинити роботу?

Релігійні організації працюють заради загального блага, влаштовуючи дітей, які потребують усиновлення, в сім'ї. Але працюють вони на гроші платників податків, тобто забезпечує їхню роботу держава і місцеві бюджети штатів. Виходить, що для католицької організації відповідати вимогам державного закону – означає порушити базові закони Церкви.

«Ми не будемо потурати в ім'я толерантності», ‒ заявив The New York Time єпископ Томас Папроцький (єпархія Спрінгфілда, штат Іллінойс), коли всі єпархії Іллінойсу припинили працювати з усиновленнями, не бажаючи підкорятися новим законам.

Так само припинила роботу з усиновленнями і архієпархія Вашингтону (округ Колумбія). Впродовж 80 років там велася робота «з надання послуг соціально вразливим верствам населення столиці». Однак після того як в 2009 році в окрузі був прийнятий закон про легалізацію одностатевих шлюбів, муніципалітет оголосив, що «католицьке агентство не може більше працювати з прийомними сім'ями та виступати посередником з усиновлення», розповів Шерідан Уотсон, представник відділу зовнішніх зв'язків Архієпархії.

«Це сталося тому, що для продовження роботи з усиновлювачами та прийомними сім'ями Архієпархія повинна була укласти контракт з адміністрацією округу, і, за новим законом, не перешкоджати тому, щоб дітей віддавали і в одностатеві сім'ї, що порушує догмати католицтва», ‒ додав він.

Архієпархія Бостона також припинила займатися усиновленнями у 2006 році, після того, як Ватикан офіційно заявив, що католицькі агентства з усиновлення не можуть віддавати дітей одностатевим парам. Це трапилося після того, як стало відомо, що єпархія була посередником в усиновленні дітей 13-ма гей-парами в 2004-2005 роках.

Робота католицьких агентств з усиновлення може припинитися і в будь-якому з 17 штатів, які визнали зараз легітимність одностатевих шлюбів. Однак Церква продовжить роботу навіть і в таких штатах.

Єпархія Фолл-Рівер, штат Массачусетс, яка знаходиться південніше Бостонської, піклується про понад 300 000 католиків, загалом же там мешкає близько 800 тисяч чоловік. Незважаючи на труднощі, єпархія продовжує роботу, її відділ соціальних послуг займався усиновленнями і для сусідньої єпархії Провіденс, штат Род-Айленд, де одностатеві шлюби були дозволені у 2013 році.

«У нас такого нема. Я думаю, через саму назву агентства одностатеві пари не звертаються до нас. Буває, до нас звертаються некатолицькі пари за допомогою в усиновленні ‒ в цих випадках, ми, як завжди, перевіряємо їхні домашні умови, вимагаємо довідки про стан здоров'я тощо  ‒ тобто все, як написано законами Массачусетсу і Род-Айленда», ‒ повідомила Філліс Хабіб, координатор з усиновлення агентства Фолл-Рівер.