Екселенціє! Архієпископе Апостольський Нунцію!

Високодостойний Архієпископе Святославе!

Архієпископе, Митрополите Тернопільсько-Зборівський!

Достойні Архієпископи та Єпископи!

Шановне Духовенство та Богопосвячені Особи!

Улюблені Брати і Сестри!

Євангеліє нашого Господа Ісуса Христа, як живе Слово Бога, завжди актуальне і знаходить в кожному поколінні та часі своє відображення в житті Церкви. Дозволю собі навести тут речення, записане в Євангелії від святого Матвія, сказане Апостолам як одне з останніх перед Вознесінням: „Тож ідіть, і навчіть усі народи” (Мт 28,19).

Такими словами звернувся Господь Ісус до своїх учнів, посилаючи їх на місійну працю. Христос бажав, щоб Блага Звістка про спасіння дісталася туди де лише можливо, щоб Його навчання, яке являє собою справжній образ Бога і нова правда про відкуплену людину була пізнана і прийнята на радість та спасіння усім. Це послання, що має універсальний вимір для Христової Церкви знаходить і в наших часах актуальний виклик, але також позитивний відгук та ентузіазм.

Це доручення у кожному поколінні є викликом та завданням для спільноти Церкви. Це воно визначає нам дорогу душпастирського служіння і пригадує про місійність до якої є покликані християни. Бо не живемо для себе але для Господа і тому не залишаємося тільки для себе але нашим завданням є виконати служіння для всіх.

Споглядаючи в минуле, що починається у Горниці Великого Четверга та П’ятидесятниці і сьогодні зупиняючись у цьому соборі, досвідчуємо реалізацію цього доручення Ісуса. Це ми сьогодні є учасниками та свідками цього. Це ми продовжуємо дорогу місійності і як святий Павло творимо наступні спільноти, щоб Бог був в них прославлений і поширювалося Його Царство.

Саме так нам слід розуміти потребу творення нової єпархії, як вияв і знак місійності Церкви. Послані Богом ми стаємо Пастирями, котрі знають свою вівчарню і вівчарня знає нас.

Розділяючи вашу радість з нагоди встановлення чергової єпархії, цього разу на Поділлі, бажаю щоб ви були знаком християнської віри, проповідування та укріплення якої є завданням не лише для духовенства але й всього Божого Люду. Бажаю щоб ви несли надію виходячи на зустріч одні одному і несучи разом тягар життя. І бажаю щоб ви були образом любові, бо вас покликав і обдарував благодаттю віри, Бог котрий є Любов’ю.

Нехай на тій дорозі Вас підтримує Бог Любові та Милосердя, Миру та Справедливості, Правди та Добра. Пресвята Діва Марія, Мати Церкви, нехай повторює і пригадує: „Зробіть все, що вам скаже”, а святі Покровителі заступництвом перед Богом нехай випрошують силу щоб бути сіллю землі та світлом світу.